Заголовок тимчасово відсутній

Цей поділ робиться перевізником на підставі даних власного обліку. Тобто основа довідки — бухгалтерський облік, і ніяких додаткових нормативів щодо цього випадку немає. Міжнародне перевезення оподатковується ПДВ за ставкою 0% згідно з ПКУ, і для податкових цілей воно не поділяється на "до" кордону чи "після".

Ця розбивка вартості на "до" та "після" кордону робиться для митних цілей, оскільки до митної вартості при певних обставинах включається також транспортування. Оскільки митна вартість, яку визначає митниця на підставі цієї довідки, стосується господарської діяльності не перевізника, а імпортера, у перевізника немає підстав перевіряти окремо з точки зору розподілу витрат, оскільки в податковому обліку перевізника цей розподіл не має жодного значення. Дані бухобліку перевізника можуть бути залучені до перевірки у випадку загальної перервірки дотримання вимог митного законодавства всіма учасниками процесу.

Документи, які підтверджують митну вартість товарів - це транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (ч. 2 ст. 53 МКУ).

В залежності від маршруту транспортування та виду транспорту, яким транспортувалися товари, надаються відповідні транспортні (перевізні) документи. В переважній більшості випадків транспортні (перевізні) документи не місять відомостей щодо вартості транспортування товарів.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

Окремі документи, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування, наведені у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. № 599, а саме:

• рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

• банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

• калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Крім того, відповідно до частини шостої ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати будь-які інші додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Підприємство, яке надало документи, що містять відомості про вартість перевезення, зокрема рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)), повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Якщо, перевезення здійснювало інше підприємство, ніж те, що надало довідку, необхідно надати документ, який підтверджує уповноваження такого підприємства на підтвердження ним витрат на транспортування з відповідними реквізитами.

В ІПК ДФС від 05.02.2018 р. № 464/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці наголосили на тому, що подані під час митного оформлення документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку як одержувача так і перевізника, експедитора під час проведення документальних перевірок дотримань вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Раді допомогти, звертайтесь ще!