Заголовок тимчасово відсутній

Можна, якщо керівник прийме рішення, що це капремонт (тобто, не є поліпшенням).

Як орієнтир при розмежуванні поточного і капітального ремонту Мінбуд свого часу в листі від 15.05.2015 р. № 8/15-232-15 радив користуватися Переліком № 1501. Поліпшення ж об’єкта передбачають зміни в ньому, які покращують його характеристики, але при цьому не вимагалися для використання такого майна за призначенням.

1 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держбуду від 10.08.2004 р. № 150.

У будь-якому разі рішення про те, що це за вид роботи — поточний ремонт, капітальний ремонт чи поліпшення — приймає не бухгалтер, а керівник підприємства (п. 29 Методрекомендацій № 5612). А оформити це рішення потрібно наказом керівника підприємства, в якому буде зазначено, який саме вид роботи (капітальний ремонт, поліпшення) буде проводитися на об’єкті.

2 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Свого часу Мінбуд у листі від 08.08.2012 р. № 7/17-12928 зазначав, що роботи по заміні покрівлі, вікон, дверей, утеплення (або гідроізоляція) фасадів не передбачають перебудови введених в експлуатацію об’єктів будівництва, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів. Тому такі роботи можуть бути класифіковані як капітальний ремонт. Водночас Мінбуд підкреслив, що такі роботи можуть спричиняти і підвищення техніко-економічних показників об’єкта, тобто його поліпшення.

Якщо утеплення розцінюємо як капремонт, який не спричиняє збільшення майбутніх економічних вигод.

Якщо орендодавець не буде компенсувати його вартість. У такому разі витрати на ремонт (Кт 20, 661, 651, 685) включаємо до витрат поточного періоду (залежно від напряму використання приміщення) — (Дт 23, 91, 92, 93). З вартості «покупних» матеріалів та послуг орендар має право показати податковий кредит з ПДВ.

Якщо вартість ремонту компенсується орендодавцем. У такому разі:

— у бухобліку — орендар спершу формує собівартість ремонтних робіт на окремому рахунку — 23 «Виробництво». Тобто витрати на ремонт об’єкта він відображає проводкою Дт 23 «Виробництво» — Кт 20, 661, 651, 631, 685 тощо.

У такому разі орендар не створює в себе жодних необоротних активів, тобто на субрахунку 117 витрати не обліковує.

Далі, у момент передачі виконаних робіт, орендар визнає дохід від реалізації таких робіт — за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг» (Дт 377 — Кт 703). І одночасно списує собівартість виконаних робіт на витрати (Дт 903 — Кт 23). Якщо вартість ремонту зараховуватимуть у рахунок орендної плати, то на зараховану суму орендар робить проводку: Дт 685 — Кт 377. При цьому в зарахуванні бере участь саме нарахована сума орендної плати;

— ПДВ — суми «вхідного» ПДВ за витратами на ремонт об’єкта оренди орендар має право віднести до складу податкового кредиту в загальному порядку (п. 198.3 ПКУ). Компенсація вартості ремонту вважається нічим іншим, як постачанням товарів/послуг. Тому на дату оформлення акта приймання-передачі виконаних робіт або отримання компенсації від орендодавця (залежно від того, яка подія відбулася першою) — орендар нараховує податкові зобов’язання з ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!