Заголовок тимчасово відсутній

Є відповідне роз’яснення податківців, згідно з яким «максимальний термін на який контролюючий орган може укладати договір відстрочення суми грошових зобов’язань або податкового боргу відповідно до пункту 100.7 статті 100 ПКУ – не більш ніж 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу» ( посилання на повний текст: https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/647344.html ).

Згідно з п.3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1853-13#n39 ) потрібно надати заяву ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1853-13#n126 ), «в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення».

Разом з тим, як свідчить практика, отримати відстрочення або розстрочення майже нереально. До того ж йде посилання на затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1235-2010-п#o12 ).

Та на практиці не завжди вдається навести належні докази згідно з цим Переліком. Отже, виходячи з цього – процедура отримання відстрочення або розстрочення податкового боргу, особливо в умовах воєнного стану є складною.

Раді допомогти, звертайтесь ще!