Заголовок тимчасово відсутній

Початок позовної давності слід визначати згідно з умовами договору.

1. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437). Своєю чергою, визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності стартує зі спливом строку виконання (абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Інакше кажучи, якщо договором чітко визначено, що виконати послугу із навчання треба, припустимо, 07.10.2024 р., але в обумовлений строк цього не зроблено, то з 08.10.2024 р. теоретично мав би (наголошуємо — мав би, бо тут ще спрацьовує «карантинно-воєнний» нюанс, про який скажемо далі) розпочатися відлік строку загальної позовної давності.

У випадку, коли маємо зобов'язання, строк виконання яких не визначений (наприклад, між сторонами договір не укладено взагалі, або він є, але в ньому не погоджено й не зафіксовано строку постачання послуг, з порушенням якого з боку продавця/покупця пов’язано початок перебігу строку позовної давності) або визначений моментом вимоги, то треба керуватися спеціальними нормами ЦКУ (абз. 2 ч. 5 ст. 261, ст. 530). Так, в цьому разі кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (при чому кредитору варто це зробити через пред’явлення боржнику вимоги (претензії), і доцільно це зробити в письмовій (електронній) формі). Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тоді перебіг позовної давності починається потому, як збіжить цей (семиденний) строк. Тобто в цьому разі з восьмого дня права кредитора вважають порушеними (в разі невиконання боржником протягом 7 днів зобов’язання), відповідно, з цього моменту строк позовної давності за загальним правилом мав би розпочати свій відлік.

Разом з тим, слід зазначити, що спочатку на період карантину (він, нагадаємо, стартував 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), а потім на період воєнного стану термін позовної давності призупинено (див. п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Отже, в означеному разі (навіть, якщо у Вас в договорі чітко прописано строк виконання зобов'язання, від якого старутує строк позовної давності) за кредиторською заборгованості строк позовної давності ще явно не пройшов.

2. На жаль, норми абз. 3 п. 292.3 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 виписані так, що сума будь-якої кредиторки (як за отриманими авансами, так і за придбаними товарами, роботами, послугами) за якою минув термін давності має бути включена до складу доходу. Адже там сказано дослівно таке: до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Тому, скоріш за все податківці будуть наполягати на оподаткування такої списаної кредиторки, навіть попри те, що по факту отримання авансу Ви вже один раз сплатили з таких коштів єдиний податок.

Раді допомогти, звертайтесь ще!