Заголовок тимчасово відсутній

Звільнення мобілізованого працівника за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП здійснюється на загальних підставах: працівник має подати заяву про звільнення, а роботодавець має видати відповідний наказ. У день звільнення необхідно видати трудову книжку (п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#Text), копію наказу про звільнення та повідомлення про нараховані та виплачені суми (ст. 47 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310), а також провести остаточний розрахунок відповідно до ст. 116 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Отже, працівнику потрібно виплатити компенсацію за усі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки на дітей.

Відповідно до ст. 9 Закону 504 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, мобілізованому працівнику зараховується період до 18.07.2022 включно. З 19.07.2022 період військової служби до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховується. Отже, дні щорічної основної відпустки накопичувались у працівника до 18.07.2022 включно.

Раді допомогти, звертайтесь ще!