Заголовок тимчасово відсутній

На перше питання За Законом України № 851-IV Про електронні документи та електронний документообіг https://zakon.rada.gov.ua/go/851-15,
а також Законом про бухоблік https://zakon.rada.gov.ua/go/996-14 та п.2.2 Положення 88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n17 не зазначено необхідності укладання договору із контрагентом.
Але, є аргументи і за те, щоб така умова в договорі була зазначена:
Необхідно це, аби у разі спірної ситуації електронні документи могли бути використані як беззаперечний доказ у суді. При цьому зверніть увагу:

1. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (ст. 8 Закону № 851). Однак суд може апелювати до того, що застосування електронної форми є зміною умов договору, а це може бути лише у тій самій формі, у якій такий договір укладався, тобто паперовій (є постанова ВСУ від 28.12.2019, ЄДРСР, № 86717260). Таким чином, може виникнути спірна ситуація;
2. Якщо у договорі не вказано прямо про можливість використання електронних документів, то контрагент може завжди вимагати надання паперових документів, адже далеко не всі контрагенти хочуть використовувати електронні системи документообігу, аби приймати ці електронні документи. І відмовити партнеру у такій вимозі – не можна, слід надати паперові документи, так як це є обов’язком підприємства (див. ч. 6 ст. 9 Закону про бухоблік);
3. Навіть якщо в договорі (угоді) є домовленості про електронний документообіг партнер усе одно може вимагати надання паперової копії електронного документа (ч. 6 ст. 9 Закону про бухоблік - підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.). Однак такий документ у такому разі матиме статус лише копії, а не оригіналу.
Таким чином, жодного порушення в тому, що підприємство використвує обмін електронними документами без узгодження із контрагентом немає, але договір може бути скалсти доцільно через вищенаведені міркування

На друге питання Відповідно до норм діючого законодавства код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом та єдиним уніфікованим ідентифікатором товарів, що відображається у розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу товарів (у т.ч. алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

Не відображення суб’єктами господарювання в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить до застосування фінансової санкції до такого суб’єкта у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 7 статті 17 Закону №265 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text ).

На третє питання В листі ДПС https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-592861.html зазначено: Оскільки проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості не є триваючим порушенням і визнається як порушення, що має разовий характер, то наступне таке порушення буде вважатись повторним.

Враховуючи викладене, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання фактів порушень вимог щодо реалізації товарів (послуг) через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена п.7 ст. 17 Закону № 265, у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості встановлених таких порушень та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.( від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.за перше порушення)

На четверте питання Фіскальний чек має містити всі обов’язкові реквізити. Але саме за відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу підакцизної продукції призводить до створення суб’єктами господарювання невідповідних розрахункових документів. Тож за таке порушення відповідно до статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до платника, можуть бути застосовані штрафні санкції. Так, якщо суб’єкт господарювання схибив уперше, то доведеться сплатити 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів, а от повторне порушення передбачатиме уже 150 відсотків вартості товарів.(див. лист ДПС https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/663857.html)

Раді допомогти, звертайтесь ще!