Заголовок тимчасово відсутній

Таку заборгованість можна списати, якщо Ви впевнені в її непогашенні.

Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:

1) існує впевненість про її неповернення боржником

або

2) за якою минув строк позовної давності.

Строк позовної давності за Вашою дебіторкою скоріш за все ще не минув (чому так - див. далі), тому лишається критерій «заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення».

На жаль, в нацстандартах відсутні будь-які орієнтири, на які можна було би опиратися під час обґрунтування обставин, які вказують на те, що заборгованість не буде повернена (погашена) боржником. Тому формально в кожному конкретному випадку це мірило мають оцінювати управлінці компанії.

Відповідно, якщо керівництвом Вашого підприємства буде ухвалено рішення про те, що така дебіторка не буде погашена контрагентом, то у бухобліку її слід списати бухзаписом: Дт 944 Кт 631. Інакше така дебіторка може ще висіти до закінчення строку позовної давності або до настання інших обставин, які чітко вказуватимуть на її непогашення (наприклад, ліквідація контрагента, визнання його банкрутом тощо).

Якщо Ви платник податку на прибуток і не ведете облік податкових різниць, то в прибутковому обліку таке списання пройде за правилами бухобліку. Коли ж Ви - прибутківець і веде облік податкових різниць, то Вам доведеться коригувати свій бухфінрезультат до оподаткування на різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685.

Нагадаємо, що вони, зокрема, передбачають:

1) збільшення бухфінрезультату до оподаткування на суму витрат:

— від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

2) зменшення фінрезультату до оподаткування на суму:

— списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам податкового поняття «безнадійна заборгованість», сформульованого у пп. 14.1.11 ПКУ.

На жаль, вказана у запитанні заборгованість під жодин критерій із пп. 14.1.11 ПКУ не потрапляє (звичайно, якщо мова йде лише через те, що така дебіторка довго "висить"). Тому з метою оподаткування її не можна вважати безнадійною. Відтак якщо Ви, як коригувальний платник податку на прибуток, все ж ухвалите рішення про списання означеної заборгованості, то в такому разі Вам доведеться збільшити бухфінрезультат на суму витрат, визнаних в бухобліку від такого списання (рядок 2.1.3 додатка РІ). Проте зменшети бухфінрезультат (через рядок 2.2.3 додатка РІ) на суму такої дебіторки, на жаль, Ви не зможете. Відповідно в такому разі витрати від списання означеної дебіторської заборгованості не братимуть участь в обчисленні об'єкта обкладення податком на прибуток.

Щодо ПДВ, то, на думку податківців, якщо покупець перерахував передоплату, але товари/послуги так і не отримав (або отримав не в повному обсязі), то після визнання дебіторської заборгованості безнадійною такий аванс перетворюється на безповоротну фіндопомогу. А надання грошової безповоротної фіндопомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому операція з придбання товарів/послуг відсутня. Тобто не виконана одна з умов формування податкового кредиту. Відтак, покупець, який перерахував аванс і не отримав товари/послуги, повинен відкоригувати податковий кредит з ПДВ на дату списання такої дебіторки (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 17.02.2023 р. № 358/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тому за такого підходу у періоді списання дебіторки слід зробити запис: Дт 644 Кт 641.

І нарешті щодо строку позовної давності. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).

Своєю чергою, ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.

Пізніше «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Отже, якщо трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти ще до карантину (а, судячи із запитання, це саме так і є) і, відповідно, до воєнного стану (тобто до 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), то наразі про його сплив говорити ще зарано. Адже він ще продовжується на період дії воєнного стану.

До речі, податківці аналогічної думки. Ось тільки вони чому вважають, що продовження строку позовної давності бере старт не з 12.03.2020 р. (моменту введення карантину постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211), а з 30.03.2020 р. (це дата прийняття Закону № 540 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text, яким введено «карантинну» норму в ЦКУ) — див., наприклад, ІПК ДПСУ від 08.09.2023 р. № 2916/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 30.08.2023 р. № 2764/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Раді допомогти, звертайтесь ще!