Роботодавець при скеруванні працівника у відрядження несе обов’язок дотримуватися держаних гарантій з праці

Відповідно до ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Якщо інша сторона – партнер заходу бере на себе витрати по проїзду та проживанню відрядженого по конференції, роботодавець ці статті не компенсує.

А от добові платити зобов’язаний. При найми, якщо виданий наказ про відрядження. В КЗпП чітко не визначено, коли саме платити добові. Зазвичай їх платять до відрядження. Також часто керівники їздять у відрядження власним коштом, з подальшою компенсацією. Головне, після звітування не затягувати компенсацію. Чітких термін компенсації не встановлено.

Аванс на закордонне відрядження може надаватися як у валюті, так і у гривні. Якщо надаєте аванс у гривні, або компенсуєте витрати по поверненню із відрядження, то звітування проводиться у гривні за офіційним курсом НБУ на дату звітування (затвердження авансового звіту).

Раді допомогти, звертайтесь ще!