Заголовок тимчасово відсутній

Облік самої переробки бракованих виробів не має особливостей: обліковуємо так, як і виправлення непередбачуваного браку, тобто Дт 24 — Кт 661, 651.

Рахунок 24 використовують для накопичення інформації про витрати на виправлення браку (п. 413 Методичних рекомендацій № 373). При цьому загальна сума втрат від браку зменшується на суми, що відшкодовуються винними особами (Дт 375 — Кт 24).

Втрати від виправлення непередбачуваного браку, що залишилися невідшкодованими, відносять до складу:

— собівартості реалізованих послуг з переробки — якщо винна особа не встановлена (Дт 903 — Кт 24);

— інших витрат операційної діяльності — якщо винна особа встановлена, але сума не підлягає відшкодуванню, наприклад, через вимоги КЗпП (Дт 947 — Кт 24).

Таким чином, вартість наднормативного браку до виробничої собівартості продукції не включається, а відноситься на витрати місяця, в якому було виявлено брак.

Такий підхід до обліку наднормативних витрат прямо випливає з п. 11 П(С)БО 16. За правилами формування виробничої собівартості до неї включають нормативні (передбачені нормами та технологією виробництва) витрати на виробництво продукції. Наднормативні виробничі витрати відносяться до собівартості реалізації, якщо вони не пов'язані з нестачами, псуванням, нетехнологічним використанням або порушенням правил зберігання. Останні витрати відносять до інших витрат операційної діяльності підприємства за звітний період.

Щодо ПДВ питання виникає на етапі повернення ввезеної бракованої продукції.

Ввезення може бути оформлене двома способами: у митному режимі імпорту, в цьому випадку без звільнення від мита, але зі сплатою ПДВ на митниці при ввезенні. Інший варіант — ввезення знову для переробки з метою "ремонту" (режим переробки), з подальшим вивезенням у режимі реекспорту. Другий варіант більш привабливий, але він потребує нового контракту або додатку до контракту, а також подання до митниці заяви на новий дозвіл щодо цієї операції з додатками (економічний розрахунок, технологічна схема тощо).

Стаття 150 МКУ. Операції з переробки товарів

Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується.
Операції з переробки товарів можуть включати:
власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки;
ремонт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення, регулювання, калібрування.

Таким чином, ввезення для виправлення браку фактично відбувається за тією ж схемою, як і ввезення матеріалів як давальницької сировини на переробку, вивезення — в режимі реекспорту. При цьому режимі ввізний імпортний ПДВ не сплачується. Облік виправлення браку зводиться до того, що на рахунку 24 накопичуються витрати, які складають собівартість послуг виробника з переробки (на цьому етапі — "ремонту"), а після закінчення вони списуються до витрат періоду (собівартість реалізації) або на інші витрати. Дохід по цій операції, звісно, не виникає, оскільки, як я зрозуміла, виправлення браку здійснюється за рахунок виробника.

Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не вимагає проведення будь-яких коригувань на вартість браку незалежно від його виду. За правилами бухобліку вартість витрат на виправлення браку тим чи іншим чином потрапляє до складу бухгалтерських витрат .Сума втрат від браку зменшує об’єкт обкладення податком на прибуток у момент їх уключення до складу бухвитрат

ПДВ: Якщо йдеться про непередбачений виправний брак, то, на наш погляд, підприємство повинне компенсувати ПК, раніше відображений виходячи з вартості матеріалів, які використовуються для виправлення браку, шляхом нарахування ПЗ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Але, саме тих матеріалів, що використовуються для виправлення браку, а не всіх матеріалів. використаних для виготоолвення виробу