Заголовок тимчасово відсутній

Ціна. При поверненні об'єкта фінансового лізингу від лізингоотримувача до лізингодавця, ціна повернення об'єкта може формуватися за кількома критеріями. Найчастіше це відбувається за залишком несплачених лізингових платежів, тобто заборгованістю лізингоотримувача перед лізингодавцем. Але також можливий підхід може полягати у визначенні вартості об'єкта за його балансовою (залишковою) вартістю на момент повернення. Це може бути актуально, якщо залишкова вартість значно відрізняється від суми несплачених платежів.

Якщо лізингоотримувач не в змозі сплачувати лізингові платежі, можливо, що договір передбачає повернення об'єкта за залишком несплачених платежів. Умови повернення можуть бути чітко визначені в договорі, включаючи алгоритм розрахунку вартості поверненого об'єкта.

Податок на прибуток. Якщо для лізингодавця повернення об’єкта фінлізингу — це його придбання, то для лізингоодержувача таке повернення лізингодавцю прирівнюється до продажу лізингового майна, а точніше власного об’єкта основних засобів.

Це означає, що у момент передачі об’єкта лізингодавцю всі підприємства-лізингоодержувачі (як малодохідні, так і високодохідні) показують бухгалтерський дохід від реалізації такого активу, який збільшує фінансовий результат для цілей оподаткування. Одночасно платник податків зменшує бухгалтерський фінрезультат на балансову вартість об’єкта лізингу.

Для малодохідника, який не визначає в добровільному порядку податковоприбуткові різниці, на цьому облік закінчується.

А ось високодохідники і малодохідники-добровольці додатково повинні будуть розрахувати «продажні» різниці, встановлені ст. 138 ПКУ

ПДВ. Згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.191 ПКУ операція з повернення об’єкта фінансового лізингу прирівнюється до постачання товарів.

Із цього загалом і випливають основні правила ПДВ-обліку повернення лізингового майна:

— така операція є об’єктом обкладення ПДВ на підставі п.п. «а» п. 185.1 ПКУ;

— датою виникнення податкових зобов’язань лізингоодержувача буде дата повернення об’єкта основних засобів з фінансового лізингу;

— базу оподаткування треба визначати за правилами п. 188.1 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче залишкової вартості об’єкта лізингу за даними бухобліку, що склалася на початок звітного періоду, в якому здійснюється повер- нення;

— нарахування ПДВ-зобов’язань лізингоодержувач повинен підтвердити правильно оформленою на ім’я лізингодавця і зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною.

Раді допомогти, звертайтесь ще!