Заголовок тимчасово відсутній

Терміни позовної давності - і терміни, за які податкова служба може перевіряти платника із донарахуванням податків та визначенням штрафів - не пов'язані одне з одним, хоч і обидва в загальному випадку дорівнюють 1095 днів

ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1110 пункт 44.3 ст.44 , та п. 102.1 ст. 102 ПКУ

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкова може перевіряти будь-який період, але періоди, за які можуть бути донараховані податки та/або накладені штрафні санкції, охоплюються загальним терміном 1095 днів або 2555 днів для операцій згідно зі ст. 39 і 39-2 ПКУ. Період під час карантину з 18.03.2020 по 17.03.2022 (остання дата — припинення дії мораторію на планові та частково інші види перевірок за п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу за Законом від 15.03.2022 № 2120-IX) та з 17.03.2022 по 30.06.2023 не впливає на строк давності. Іншими словами, якщо на дату початку карантину термін перевірок за звітні періоди ще не минув, то період карантину та частково військового стану не додається до нього, але його перериває. Тобто, після 01.08.2023 терміни починають спливати в тій частині, в якій вони не сплили на початок їхнього припинення.

Термін перевірки періоду розпочинається виходячи з крайнього терміну подання річної звітності за такий період, а вона подається до березня наступного року. І від цього моменту слід відрахувати вперед 1095 днів.

На період карантину та частково військового стану ці терміни переривалися. Отже, якщо до моменту настання карантину в березні 2020 року ще не минув відповідний термін, то цей "залишок" терміну почав спливати після 01.08.2023 року. Більшість перевірок відновилася саме з цієї дати. Можна розрахувати, що період 2020 року буде доступний для повноцінної перевірки із штрафами починаючи з 1 серпня 2023 року плюс 1095 днів, тобто до 31 липня 2026 року. Те саме стосується і 2021, і 2022 року: адже перебіг термінів перевірки за 2022 рік починався б за звичайних умов з 1 березня 2023 року, але він розпочався лише 1 серпня 2023 року і триватиме 1095 днів, тобто до 31 липня 2026 року.

А за 2023 рік термін перевірок розпочинається 1 березня 2024 року і триватиме до 1 березня 2027 року.

А щодо дебіторської/кредиторської заборгованості в господарських відносинах, терміни, як були зупинені, так і залишаються зупиненими (ст. 12.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Таким чином, якщо є заборгованість, термін вимоги якої настав у 2020-2024 роках, то кредитор матиме право подати до суду на стягнення ще протягом трьох років після теоретичної дати закінчення воєнного стану. З цих же причин не можна вважати безнадійною через сплив термінів позовної давності ту заборгованість, щодо якої на момент настання зупинення термінів три роки ще не минули.