Заголовок тимчасово відсутній

Законодавчо не встановлена відповідальнісь працівника за те, шо він має кілька основних місць роботи або тільки роботу за сумісництвом.

Відповідно до ст.2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n22 Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Ст. 21 КЗпП передбачає, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особа, яка влаштовується на роботу, самостійно вказує в заяві на прийняття, за яким місцем роботи вона буде працювати - за основним чи за сумісництвом. Але, відповідно до ст.24 КЗпП При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ось із цих документів роботодавець може визначити, чи потенційний працівник має основне місце роботи і не приймати таку особу на роботу за сумісництвом у випадку, коли така особа вже має основне місце роботи.

До речі, мати роботу тільки за сумісництвом не вигідно саме працівнику - якщо нарахований дохід за місяць становитиме менше мінімальної зарплати, він втрачатиме частину страхового стажу; в разі тимчасової непрацездатності роботодавець не буде нараховувати йому допомогу, адже, по-перше, оплаті підлягатимуть тільки перші 5 календарних днів, по-друге, навіть і в цьому випадку без довідки про зарплату з основного місця роботи неможливо нарахувати таку допомогу (Порядок 1266)

Раді допомогти, звертайтесь ще!