Заголовок тимчасово відсутній

Бухгалтерські нормативи, що регулюють облік дебіторської і кредиторської заборгованості, дійсно визначені П(С)БО 10 для дебіторської заборгованості і П(С)БО 11 для кредиторської.

У бухгалтерському обліку заборгованість стає безнадійною або через сплив термінів давності, або в разі, коли є впевненість у її неповерненні.

У податковому обліку, що важливо для підприємств, які коригують фінансовий результат на різниці, безнадійна заборгованість визначається згідно з пунктом 14.1.11 Податкового кодексу України (ПКУ). Крім термінів давності, тут перераховані інші підстави для визнання заборгованості безнадійною.

Таким чином, спільним між бухгалтерськими та податковими нормами є лише сплив терміну давності. Інші підстави, визначені пунктом 14.1.11 ПКУ, наразі не враховуються в бухгалтерському обліку.

В цьому випадку термін давності не сплинув, а навіть якщо пройшло б три роки, його дія була б призупинена до завершення військового стану згідно зі статтями 12 і 19 Перехідних та прикінцевих положень ЦКУ.

Отже, у бухгалтерському обліку можна списати таку заборгованість у разі впевненості у її неповерненні. Якщо підприємство не коригує фінансовий результат на різниці, це можна зробити без податкових наслідків. Якщо ж коригує, то списання дебіторської заборгованості на витрати в податковому обліку не дозволяється, згідно зі статтею 139 ПКУ.

По кредиторській заборгованості слід мати докази того, що вона не може або не повинна бути оплачена, оскільки просто так списати кредиторку неможливо. Згідно з пунктом 5 П(С)БО 11, списання можливе лише тоді, коли на дату балансу зобов'язання не підлягає погашенню. Хоча конкретного переліку таких доказів немає, в типових випадках це може бути:

прощення боргу кредитором (необхідно укласти додаткову угоду або додаток до договору);
смерть кредитора-фізособи (потрібна копія свідоцтва про смерть);
ліквідація юридичної особи (відповідний запис у ЄДР).
Для списання кредиторської заборгованості необхідно отримати прощення боргу від ФОП (наприклад, укласти додаткову угоду). Щодо дебіторської заборгованості, слід видати наказ та списати її, якщо є впевненість у її неповерненні (фактично, простити борг ФОПу).

Однак при цьому у ФОП виникне дохід від безоплатно отриманих послуг (https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/404275.html).

На мою думку, більш вдалим рішенням буде укласти договір заміни боржника в зобов'язанні між трьома сторонами (стаття 520 ЦКУ). Для ФОП це не спричинить податкових наслідків, оскільки не йдеться про розрахунки в негрошовій формі за реалізовані товари, роботи чи послуги, тому тут не діє заборона на негрошові розрахунки. Обидва підприємства можуть розрахуватися між собою, а борг ФОПа до ТОВ, де він боржник, зменшиться на суму передоплати іншому ТОВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!