Заголовок тимчасово відсутній

Так, він може використовувати таксі і компаниія може йому надати компенсацію. Так., це буде додатковим благом. Компенсацію можливо закріпити в трудовому договорі, колективному догворі, або призначити окремим наказом; така компенсація буде відноситися до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, та крім ПДФО та ВЗ, буде базою для нарахування ЄСВ. Така компенсація утворює витрати підприємства як в бухгалтерському, так і в податковому обліку., коригувань фінансового результату на таку витрату немає (140.5.10 ПКУ не передбачає коригувань, коли додаткове благо надане фізособі, яка є платником ПДФО)

ПДФО:Витрати на проїзд працівника у межах одного населеного пункту (які не є відрядженням) обкладаються ПДФО як додаткове благо (п.п. 164.2.17 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965). Це включає будь-які види компенсацій, які виплачуються працівнику для виконання службових обов'язків у межах місця постійної роботи.

Проїзд найманого працівника до місця роботи (або до місяця виконання задвання не у відрядженні) і додому не пов’язаний з виконанням ним трудової функції. Оскільки компенсуватися проїзд на таксі буде грошима, то до бази оподаткування його включають без збільшення на натуральний коефіцієнт.

Зважаючи на це, сума компенсації оподатковується також військовим збором (ВЗ). У результаті на руки працівник отримає суму за вирахуванням ПДФО і ВЗ. У 4ДФ такий дохід відображають з ознакою доходу «126».

Отже, Військовий збір також стягується з таких компенсацій. Обов'язок зі сплати ВЗ виникає одночасно з обов'язком зі сплати ПДФО.
Винятки: Якщо витрати на проїзд не персоніфіковані (наприклад, організація безкоштовного транспорту для групи працівників), то такі витрати не вважаються додатковим благом і, відповідно, не обкладаються податками.
Таким чином, компенсація витрат на проїзд у службових справах протягом робочого дня, якщо це не відрядження, підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ, оскільки вони вважаються додатковим благом для працівника

Інші виплати, які носять індивідуальний характер, відносяться до складу фонду оплати праці (ФОП) як компенсаційні та заохочувальні виплати (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0114-04). Тож компенсація вартості проїзду працівника до місця роботи і з роботи додому буде базою для нарахування ЄСВ. До місця роботи - прирівнюється будь яке місце роботи, навіть і тимчасове, для виконання тимчасового завдання.

Натомість, витрати на на таксі у відрядженні - можуть бути компенсовані та не є доходом працвника , якщо виконуються вимоги п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України. див. ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40124

Раді допомогти, звертайтесь ще!