Скажімо так – не заборонено. Але в а описаній ситуації простіше встановити доплату за роз’їзний храктер роботи

Робота працівника поза місцем його постійної роботи за розпорядженням керівника розглядається як відрядження (розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text ). Саме цією Інструкцією керуються податківці під час перевірки.

Інструкція № 59 для копмерційних підприємства є не обов’язковим документом, нею, як правило, користаються при формування Положення про відрядження. Жодним нормативним документом не передбачено визначення межі відрядження, як не має і заборони на це. Саме тому думки консультантів з ціього питання різняться. Позиції Держпраці з цього питання не маємо, адже на час карантину та воєнного часу перевірочна робота активно не ведеться.

Більш безпечним є встановлення для такого працівника роз’їзного характера роботи із виплатою відповідної доплати. Звісно рішення за роботодавцем.

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважають відрядженнями, якщо інше не передбачає законодавство, колективний договір, трудовий договір (контракт) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником) (п. 2 Інструкції № 59).

Раді допомогти, звертайтесь ще!