Заголовок тимчасово відсутній

Нараховувати резерв сумнівних боргів під таку заборгованість не потрібно.

Перш за все відмітимо, що в бухобліку резерв сумнівних боргів нараховують на сумнівну заборгованість. Тобто поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (п. 4 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text). Якщо ж керівництво підприємства вже впевнене в її непогашенні, то з метою бухобліку її вважають безнадійною і вона підлягає тільки списанню з балансу (п. 4 та п. 11 НП(С)БО 10).
Окрім того, у запитанні вказано, що підприємство має справу із "товарною" заборгованістю (тобто за виданим авансом), а під таку заборгованість резерв сумнівних боргів не створюю. Адже в п. 7 НП(С)БО 10 сказано, що резерв сумнівних боргів формують під поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Згідно з п. 4 НП(С)БО 13 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01#Text фінансовим активом, вважають, зокрема, контрактом, що дає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства. Відтак формально резервуванню підлягає лише заборгованість, за якою мають бути отримані грошові кошти та їх еквіваленти. А ось для "товарної" дебіторки резерв сумнівних боргів не створюють. Тобто загалом згідно з нацстандартими резерв сумнівних боргів під дебіторську заборгованість за виданими авансами не нараховують.
Таким чином, в бухобліку заборгованість, щодо якої є впевненість в її непогашенні, Ви просто можете списати. У бухзаписах це показують так: Дт 944 Кт 3711.
Тепер щодо обліку з податку на прибуток. Так як Ви ведете облік податкових різниць, то Вам доведеться коригувати свій бухфінрезультат до оподаткування на різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n10685. Нагадаємо, що вони, зокрема, передбачають:
1) збільшення бухфінрезультату до оподаткування на суму витрат:
— від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Тобто завдяки цьому коригування нівелюються бухвитрати (орієнтуємося на оборот за субрахунком 944) відображені під час списання дебіторки. У додатку РІ до декларації з податку на прибуток цю різницю показують у рядку 2.1.3.
2) зменшення фінрезультату до оподаткування на суму:
— списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам податкового поняття «безнадійна заборгованість», сформульованого у пп. 14.1.11 ПКУ.
На жаль, вказана у запитанні заборгованість під жодин критерій із пп. 14.1.11 ПКУ не потрапляє. Тому з метою оподаткування її не можна вважати безнадійною. Відтак якщо Ви, як коригувальний платник податку на прибуток, все ж ухвалите рішення про списання означеної заборгованості, то в такому разі Вам доведеться збільшити бухфінрезультат на суму витрат, визнаних в бухобліку від такого списання (рядок 2.1.3 додатка РІ). Проте зменшети бухфінрезультат (через рядок 2.2.3 додатка РІ) на суму такої дебіторки, на жаль, Ви не зможете. Відповідно в такому разі витрати від списання означеної дебіторської заборгованості не братимуть участь в обчисленні об'єкта обкладення податком на прибуток.
Тепер щодо коригування із пп. 140.5.10 ПКУ. Згідно з ним фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), зокрема, особам, які не є платниками податку (окрім фізосіб, які є платниками податку на доходи фізосіб). Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ до безповоротної фіндопомоги прирівняно, зокрема, заборгованість одного платника перед іншим платником, не стягнуту після закінчення строку позовної давності. Із цього, власне, податківці й наполягають на застосуванні при списанні заборгованості різниці, встановленої пп. 140.5.10 ПКУ (див., зокрема, ІПК ДФСУ від 23.07.18 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Але оскільки щодо Вашої заборгованості строк позовної давності ще не минув, то, на наш погляд, застосовувати в цьому разі коригування із пп. 140.5.10 ПКУ не потрібно.
І щодо ПДВ зауважимо таке. Податківці наполягають, що якщо під час перерахування передоплати покупець показав податковий кредит із ПДВ, то в періоді списання такої заборгованості потрібно вирішити питання з його нівелюванням шляхом нарахування "компенсуючого" ПДВ. Це на їх думку потрібно у зв'язку з тим, що придбання товарів не відбулося й умов п. 198.3 ПКУ не дотримано (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 17.02.23 р. № 358/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 08.04.2021 р. № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Раді допомогти, звертайтесь ще!