Заголовок тимчасово відсутній

Перелік витрат, які не включаються до доходу фізичної особи при відрядженні, тобто дозволені витрати на відрядження, містить пп. 170.9.1 ПК. І там жодної згадки про службовий автомобіль.

В Інструкції про відрядження з наказу Мінфіну від 13.03.98 № 59 згадується лише закордонне відрядження на службовому автомобілі (п. 12 розділу ІІІ Інструкції № 59). Однак, це не означає, що не можна по Україні. Заборони ніде немає й це цілком звичайна практика відряджень, особливо для керівників.

Витрати будуть — паливо, паркування, а можливо, й техобслуговування під час відрядження.

Відшкодувати їх можна, однак формально вони не належать до витрат на відрядження. Це витрати на господарські потреби, які понесла установа, тобто ті самі витрати, які були б, якби автомобіль використовували не у відрядженні, а в межах міста. Тому:

• витрати на відрядження (проживання, добові) – це КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження»;
• витрати по використанню службового автомобіля у частині придбання пально-мастильних матеріалів – це КЕКВ 2210 «Предмети, матеріли, обслуговування, інвентар»;
• витрати по використанню службового автомобіля у частині сплати збору за паркування – це КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»;
• витрати по використанню службового автомобіля у частині оплати послуг на технічне обслуговування – це КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

1. У такому випадку підтвердженням відрядження буде: наказ навіть без відмітки приймаючої сторони, чек АЗС, шляхові листи, можливо є запрошення та інше.

2. ні, не потрібно. Суми добових витрат працівників, які не оподатковуються ПДФО, встановлено пп. 170.9.1 ПКУ. У межах території України - не більше ніж 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще!