Заголовок тимчасово відсутній

ПСП. Відповідно до ст. 169 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 працівник, який працює за сумісництвом, якщо у нього є підстави та бажання скористатися правом на податкову соціальну пільгу, має право користуватися податковою соціальною пільгою тільки за одним місцем отримання заробітної плати, подавши своєму роботодавцю заяву на отримання податкової соціальної пільги. Тобто працівник отримає податкову соціальну пільгу безпосередньо на заробітну плату за одним місцем роботи. У випадку з внутрішнім сумісником виходить, що в нього два (або більше) місця роботи, але один роботодавець — податковий агент. Тож для цілей застосування ПСП вважається, що працівник отримує зарплату від одного роботодавця. Тому якщо ви отримали від працівника заяву про застосування ПСП (а за необхідності — і підтвердні документи), то з граничним розміром доходу порівнюйте загальну суму зарплати, нараховану такій особі як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. ЄСВ. Вимогу щодо ЄСВ з МЗП повинен виконувати роботодавець до місячного доходу працівника (без інвалідності), який працює в нього за основним трудовим договором і місячний заробіток якого виявився меншим за мінімалку (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 ). Із джерел не за основним місцем роботи ЄСВ сплачується з фактичної бази нарахування доходу (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Тобто, якщо дохід працівнику (без інвалідності) нараховано роботодавцем, у якого він працює за основним трудовим договором, і розмір такого доходу менший за мінімалку, роботодавець зобов’язаний виконувати правило про сплату ЄСВ з МЗП. Якщо дохід працівнику нараховується за зовнішнім сумісництвом — ЄСВ сплачується з фактичної бази нарахування внеску. Але в разі якщо працівник, окрім основного трудового договору, працює ще й за внутрішнім сумісництвом у того самого роботодавця, то для цілей виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП базу для нарахування внеску потрібно визначати сукупну (дохід за основним місцем роботи + за внутрішнім сумісництвом). А потім порівнювати її з МЗП. Саме такий підхід при нарахуванні ЄСВ зазначають податківці у листі ДФСУ від 29.01.2016 № 1394/5/99-99-17-03-03-16. Якщо така загальна база нарахування ЄСВ виявиться нижчою за МЗП, на різницю потрібно нарахувати ЄСВ. Якщо вище, то вимогу не виконують і ЄСВ нараховують на фактично нарахований дохід. Але майте на увазі, що в місяці прийняття на роботу вимога щодо ЄСВ з МЗП не застосовується.

Раді допомогти, звертайтесь ще!