Заголовок тимчасово відсутній

Переоцінка основних засобів на підприємстві має такі нюанси: обов'язковим є залучення професійного оцінювача (ст. 7 Закону № 2658). При її проведенні суб’єктом, який не є суб’єктом оціночної діяльності, її результати визнаються недійсними (ст. 8 Закону № 2658); не можна переоцінити лише один об’єкт із групи. Треба переоцінювати всю групу ОЗ (п. 16 НП(С)БО 7). Групою є сукупність ОЗ, однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання (п. 34 Методрекомендацій № 561); після першої переоцінки групи ОЗ відрізнялася від ЗВ (п. 16 НП(С)БО 7).

Натомість, якщо цілі - просто використовувати основний засіб надалі, та не доводити до нульової залишкової вартості, варто просто на кожну дату балансу переглядати термін корисного використання та за необхідності продовжити його. Також можливо використовувати основний засіб, що досяг нульової вартості і надалі, якщо видати наказ про продовження його використання. За наявності такого наказу можливо продовжувати використання - списувати витрати на ремонт, проводити модернізацію тощо.

У разі , якщо підприємство вирішило робити переоцінку, її можна зробити, звернувшись до офіційного оцінювача, законодавчі підстави для переоцінкибудуть такі:

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92 (далі – НП(С)БО 7);

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 року № 561 (далі – Методрекомендації № 561);

Закон «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. № 2658

Об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу, щоб привести ці величини у відповідність одна до одної. П(С)БО 7 не містить критеріїв істотності відмінності залишкової вартості від справедливої, проте у п. 34 Методрекомендацій №561 сказано, що межею істотності для здійснення переоцінки або відображення зменшення корисності об'єктів основних засобів може вважатися одна з двох величин: або 1% чистому прибутку (збитку) підприємства, або 10% відхилення залишкової вартості об'єктів основних засобів від їхньої справедливої вартості

При проведенні першої дооцінки основних засобів, записи у бухгалтерському обліку будуть виглядати так
Дт105Кт411 на суму дооцінки Дт411Кт131 на суму збільшення зносу

Подальша, наступна переоцінка також здійснюється за правилами стандарту П(С)БО 7 (але з урахуванням пункту 20).

Спочатку переоцінений капітал списується бухгалтерським проведенням Дт 411 Кт 105. Згодом відображаються результати, що відповідають новій переоцінці. Прибуток від переоцінки, якщо він є, має бути визнаний до збільшення капіталу на субрахунку 411.
Якщо переоцінка призводить до збільшення вартості об'єкта, то на субрахунку Кт 411 "Дооцінка основних засобів" відображається капітальний приріст вартості об'єкта. Це означає, що попередня дооцінка перевищує уцінку залишкової вартості. Таке сальдо формується з моменту першої переоцінки. У майбутньому воно може змінюватися.

Існує кілька способів списання залишків капіталу для окремих об'єктів. Залишок можна включити до нерозподіленого прибутку, але пропорційно до нарахованої амортизації за певний період (наприклад, щоквартально або щорічно). Водночас капітал у дооцінках зменшується. Це відображається записом відповідних сум за Дт 411 Кт 441. Однак ПСБО 7 також передбачає можливість не амортизувати суму дооцінки до моменту вибуття об'єкта, після чого вона повністю амортизується.

Раді допомогти, звертайтесь ще!