Заголовок тимчасово відсутній

До 01.01.2023 у разі здійснення постачання звільненої від ПДВ програмної продукції у графі 3.1 ПН мав проставлятися умовний товарний код — 00502. Останній сигналізував про те, що постачається програмна продукція, яка підпадає під ПДВ-пільгу. З 01.01.2023 разом із відміною ІТ-пільги, передбаченої п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, втратив актуальність і термін «програмна продукція». Наразі для ПДВ-оподаткування програмної продукції маємо використовувати визначення «постачання послуг» з п.п. 14.1.185 ПКУ та «електронні послуги» з п.п. «е» п.п. 14.1.565 ПКУ.

Так, постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності (п.п. 14.1.185 ПКУ). Тобто ПКУ прямо відносить до постачання послуг операції з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності. А п.п. «е» п.п. 14.1.565 ПКУ вважає електронними послугами постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання.

Додатково підтверджує послужну природу програмної продукції п. 186.3 ПКУ. Він прямо відносить до послуг:

— надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами — тобто програмного забезпечення як кінцевого продукту (п.п. «а» п. 186.3 ПКУ);

— послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем (п.п. «в» п. 186.3 ПКУ).

Податківці підтверджують, що програмний продукт (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання послуг (УПК, затверджена наказом Міндоходів від 07.10.2013 № 536). Та й Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП) класифікує як послуги:

— видавання інших програмних засобів (код 58.29);

— комп’ютерне програмування (код 62.01);

— консультування стосовно комп’ютерної техніки (код 62.02);

— керування комп’ютерними засобами (код 62.03);

— послуги у сфері інформаційних технологій та стосовно комп’ютерної техніки, інші (код 62.09);

— обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах та суміжні послуги (код 63.11);

— розміщування інформації на веб-порталі (код 63.12);

— інформаційні, інші (код 63.99) тощо.

Причому для будь-яких ІТ-послуг місце постачання визначають однаково — за одержувачем. Навіть якщо Інтернетом надаються електронні послуги (п. 186.31 ПКУ). Це означає, що підхід до оподаткування всіх перелічених послуг (з постачання програмного забезпечення / з розроблення та тестування програмного забезпечення або консультування) буде однаковий. Оскільки постачання програмної продукції є послугою, логічно відображати її у ПН як послугу, заповнюючи графу 3.3 ПН згідно з ДКПП.

Але, враховуючи, що умовний код 00502 є в Довіднику умовних кодів товарів, можна застосовувати і його - так, як було раніше. Актуальним лишаеться питання "!овар" чи "послуга" у разі постачання нерезиденту поза митною територією України, адже в першому випадку виникає ПДВ. Тобто якщо на дату укладання таких договорів з нерезидентом програмний продукт вже створено. Важлива відповідь на запитання: чи відносяться такі постачання до надання майнових прав інтелектуальної власності ( п.п. «а» п. 186.3 ПКУ). Якщо ні, то навіть у випадку визнання таких операцій постачанням послуг, до них може бути застосований п. 186.4 ПКУ, що призведе до виникнення ПДВ

Раді допомогти, звертайтесь ще!