Заголовок тимчасово відсутній

Поворотна фіндопомога може вноситися засновником як через касу, так і через банк. Поворотна фіндопомога здійснюєься за писмовим договором, це обов'язкова умова. В договорі має бути зазначений термін її повернення. Також може бути декілька договорів. Якщо така допомога надавалася на термін до року, то вона не підлягає дисконтуванню в обліку підприємства, навіть якщо протермінована. Таким чином, на підставі договорів про надання такох допомоги , прибуткових документів (ПКО) на отримання такох допомоги - тепер можливо її повернути. Слід враховувати, що для передачі допомоги в касу та її повернення з каси діють обмеження щодо розрахунків із фізичною особою (50 тис. грн на день).Щодо поверннення з Р/р обмедень немає. В принципі немає обмежень щодо повернення в один день безготівковим розрахунком навіть і 1 млн, але в цьому разі включиться банківський мониторінг та доведеться надвати документи. Формулювання - "Повернення БПФД за договором таким-то. не підлягає оподаткуванню"

Чи доцільно повертати таку допомогу , або засновник може простити таку допомогу, повністю чи частково, та вона увійде у дохід підприємства датою угоди про прощення заборгованості - це питання менеджменту підприємства.

Сам факт надання допомоги готівкою не є порушенням.

Є ще один варіант - внески в додатковий капітал.

Також, у разі рішення про те, що таку допомогу не бажано повертати - можливо оформити заднім числом внески у додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу. Це потребує оформлення рішень, та внесення змін до поданої фінзвітності (адже додатковий капітал це інша стаття балансу ніж кредиторська заборгованість). Також можливо було б оформити внески у додатковий капітал за рахунок сформованох кредиторської заборгованості підприємства. Оскільки така дія передбачає виключення ситуаціїї, коли така допомога будь кои увійде до дозоду підприємства, а отже ніколи не збільшить податок на прибуток - тут є певний ризик, щоб податкова не визнала таку допомогу беповоротною та не нарахувала податок на прибуток. Тому має бути по перше в стутуті зазначена можливість формувати додатковий капітал, а по друге має бути відповідне рішення загальних зборів або засновника.

Відповідно до ч.2 ст.115 ЦКУ, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Право вимоги є майновим правом. (тут простатутинй капітал, але так само це можна віднести і до додатковогокапіталу, зважаючи на те, що Закон про ТОВ вже говорить про просто венски учасників, не конкретизуючі які саме.
Аналогічну за своєю суттю норму містить ст.13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII від 06.02.2018р. (далі – Закон №2275), а саме: вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (п.1 ст.190 ЦКУ)

Отже, кошти чи інше майно, безоплатно надані підприємству учасником (засновником), включатимуться до складу додаткового капіталу, а не збільшуватимуть дохід. В бухобліку при цьому робиться проводка:
Дт 685 (якщо за разунок раніше сформованої заборгованості), 311 (якщо одразу в меомент внесення коштів)– Кт 422, 425. Такий внесок можна зробити на підставі протколу рішення засновника .
Той факт, що внесок у додатковий капітал не створює доходів підтверджується податківцями в консультаціїї https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-405900.html

Раді допомогти, звертайтесь ще!