Заголовок тимчасово відсутній

Так, дії роботодавця правомірні.

За нормою ч.1 ст.12 Закону №2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абз.1 цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Також цим пунктом Закону зазначається, що щорічна основна відпустка може надаватись за рішенням роботодавця не більше як на 24 календарні дні.

Таким чином, в вашому випадку роботодавець скористався нормою ч.1 ст.12 Закону №2136 та переніс надання всіх видів відпусток понад щорічну основну на період після припинення або скасування воєнного стану. У працівників на даний час залишилось тільки право на щорічну основну відпустку 24 календарні дні. Але додам, що це право, а не обов’язок роботодавця. За його рішенням всі відпустки можуть надаватись в повному обсязі й під час дії воєнного стану.

Раді допомогти, звертайтесь ще!