Заголовок тимчасово відсутній

ні, не потрібно. Згідно з пп. 14.1.145 ПКУ, підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

При цьому пальне в пп. 14.1.141-1 ПКУ визначено як нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ.

Ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів та перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, встановлені пп. 215.3.4 ПКУ.

Отже, пальним у розумінні пп. 14.1.141-1 ПКУ вважаються підакцизні товари, які зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ.

В ситуації, що розглядається, олива моторна та інші види олив за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 81 00; 2710 19 99 00; 3403 99 10 00 у пп. 215.3.4 ПКУ відсутні. Тому ці оливи не належать до пального.

Виходячи з того, що моторні оливи не належать до пального та не є підакцизними товарами, то реєструвати акцизний склад, з якого вони реалізуються на розлив не потрібно.

Також, відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ, не вважаються реалізацією пального операції, зокрема, з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками. Отже, якщо СГ не є виробником пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), він не зобов’язаний сплачувати акцизний податок при реалізації такого товару.

Раді допомогти, звертайтесь ще!