Заголовок тимчасово відсутній

Додаткового блага можна уникнути, якщо неможливо персоніфікувати кількість спожитої їжі.

Відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку. На цьому також наполягають податківці (ІПК від 13.10.2017 №2233/6/99-99-15-01-01-15/ІПК).

Згодом податківці змінили свою думку в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС зазначає, що харчування не є додатковим благом, а є іншим доходом. Та все одно це є оподатковуваний дохід. Податківці пишуть: «Звертаємо увагу, що норми пп. 164.2.17 ПКУ не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного харчування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом». Таким чином, у додатку 4ДФ слід зазначати вартість харчування з ознакою доходу «127».

ДПС наполягають, що облік працівників, які харчуються (кількість і вартість наданих обідів або страв) потрібно здійснювати згідно з відомістю, за допомогою талонів (або карток). Отже при харчуванні працівників в столовій, доставці їжі в офіс або за договором з контрагентом (заклад харчування) уникнути оподаткування не вдасться. Або доведеться оскаржувати в суді рішення ДПС.

Єдина можливість уникнути оподаткування – організувати харчування за принципом шведського столу. В такому випадку відсутній контроль кількості їжі, спожитою окремим працівником. Це унеможливлює визначити вартість спожитих продуктів та розрахувати який дохід отримав конкретний працівник. У разі прийняття рішення підприємством запровадження на підприємстві харчування за принципом «шведського столу», такий принцип обов’язково має бути передбачений умовами договору з організацією, що надаватиме послуги з такого харчування.

Раді допомогти, звертайтесь ще!