Заголовок тимчасово відсутній

Середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників: середньооблікової кількості штатних працівників; середньої кількості зовнішніх сумісників; середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 286, середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

• середньооблікової кількості штатних працівників — розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. При цьому облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, що з’явились або не з’явилися на роботу. Порядок та приклади розрахунку цих показників наведено в п. 3.2 Інструкції № 286.
• середньої кількості зовнішніх сумісників — розраховується аналогічно до методології визначення середньооблікової кількості штатних працівників, викладеної в п. 3.2 Інструкції № 286 (п. 3.3 Інструкції № 286).
• середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами — розраховується аналогічно до методології визначення середньооблікової кількості штатних працівників, викладеної в п. 3.2 Інструкції № 286. При цьому до кількості працюючих за цивільно-правовими договорами не належать громадяни-підприємці, які виконували роботи згідно із цивільно-правовими договорами (п. 3.3 Інструкції № 286).

Правила заокруглень в розрахунку середньої кількості працівників мають свої нюанси. Статистичний спосіб округлення називається «правило парної цифри». Знайти опис правил цих округлень можна в п. 3 додатка Інструкції № 286 та ще більш детально й із прикладами у Листі № 9. Полягають вони в наступному:

1. по-перше, округлення числа здійснюється справа наліво й поступово, тобто спочатку 3.77, потім 3.8, а потім уже 4.0;
2. по-друге, якщо остання цифра 4 і менше, то вона відкидається, а якщо 6 і більше, то число зліва збільшується на одиницю (як і за звичним арифметичним правилом);
3. по-третє, якщо остання цифра 5, то треба дивитися на цифру зліва – парна/непарна. Якщо цифра зліва непарна, вона збільшується на одиницю (як і в арифметичному округленні), а якщо парна, то залишається без змін (у цьому й відмінність).

Наприклад, 2.3 ≈ 2.0, 2.4 ≈ 2.0, 2.6 ≈ 3.0, 2.7 ≈ 3.0.

А от 2.5 ≈ 2.0, а 3.5 ≈ 4.0, оскільки у першому варіанті (2.5) число закінчується на 5 і цифра зліва (2) парна. У другому варіанті збільшуємо на одиницю, бо зліва від цифри 5 стоїть непарне число (3).

☛ Під час округлень використовуйте «правило парної цифри»

Також не забуваємо про поступовість округлення: 2.55 ≈ 2.6 ≈ 3,0 (а не 2.0). Отже, «правило парної цифри» може дати відхилення +/– 1 працівник.

Однак, застосування звичайного арифметичного правила округлення не вважатиметься, наприклад, з боку ДПС для звіту з ЄСВ, грубою помилкою. Це ж саме стосується й звітів Держстатистики. Тим більше, на розрахунок облікової штатної кількості працівників це не впливає, адже це завжди ціле число.

Раді допомогти, звертайтесь ще!