Заголовок тимчасово відсутній

так потрібно. у п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361 наведено перелік осіб, які належать до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім фізосіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), зокрема, є) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном.

Стаття 10. Особливості діяльності спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу

1. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується:

2) суб’єктами господарювання, які надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном, при наданні посередницьких та/або консультаційних послуг, підготовці та/або вчиненні правочинів щодо купівлі-продажу або надання в оренду нерухомого майна, якщо щомісячна сума орендної плати дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону;

Перевірка має бути здійснена стосовно всіх клієнтів, з якими встановлюються відносини, а також в інших випадках, визначених ст. 11 Закону про фінмон.

Навіть надання консультаційних чи разових послуг не звільняє суб’єктів первинного фінансового моніторингу від необхідності здійснення належної перевірки своїх клієнтів.

Також суб’єкти фінмоніторингу повинні перевіряти своїх нових та наявних контрагентів: замовників, постачальників та інших партнерів.

Щодо фізичних осіб, то їх мають перевіряти під час укладання угод та проведення фінансових операцій. Зокрема, при здійсненні оплати через платіжні системи на суму, що дорівнює чи перевищує 30 000 грн. Також, якщо за короткий період з одного рахунку здійснили декілька грошових переказів (навіть в межах порогової суми) – за певних умов це може слугувати приводом для перевірки фізичної особи.

Відповідно до законодавства, належна перевірка в межах фінансового моніторингу включає наступні процеси для юридичних осіб:

ідентифікація і верифікація компанії;
встановлення кінцевого бенефіціарного власника;
встановлення мети й характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій;
регулярна перевірка, чи відповідають фінансові операції контрагента наявній про нього інформації;
забезпечення актуальності отриманих даних.

Для ідентифікації та верифікації фізичних осіб суб’єкти первинного фінансового моніторингу зокрема встановлюють:

ПІБ;
дату народження;
реквізити паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу);
номер рахунку, електронного гаманця;
унікальний обліковий номер фінансової операції при відсутності гаманця;
інші відомості.

Відповідно до законодавства, СПФМ зобов’язаний здійснювати належну перевірку нових і наявних клієнтів. Належна перевірка має бути здійснена СПФМ стосовно всіх клієнтів, з якими встановлюються відносини, а також у інших випадках, визначених ст. 11 Закону про фінмон.

Належна перевірка – це заходи, що включають ідентифікацію, верифікацію та вивчення клієнта (його представника), встановлення кінцевого бенефіціарного власника, встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операцій.

Навіть надання консультаційних чи разових послуг не звільняє СПФМ від необхідності мати інформацію щодо клієнта, зокрема від необхідності вести їх перелік.

2. Рекомендуємо подати форму обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу. СПМФ повинні ставати на облік у Держфінмоніторингу відразу після того, як вони встановлять перші договірні відносини з клієнтами, тобто просто розпочнуть працювати.
Узяття на облік на цей час відбувається через подання форми № 1-ФМ "Форма обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу", затвердженої наказом Мінфіну від 29.01.2016 р. № 24.
Форму потрібно подати на адресу Держфінмоніторингу (вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655) у роздрукованій формі або заповнені за допомогою ручки розбірливо друкованими літерами чорним чи синім чорнилом (для форм із ручним способом заповнення).
Стандартні форми подання інформації до Держфінмоніторингу у форматі PDF або Excel можна отримати на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу за електронною адресою: https://bit.ly/319DvSy.
3. Щодо Звіту № 2-фінмон (річна), то його вперше подають за 2023 рік. Його необхідно надіслати до Мінфіну до 11 січня 2024 року (п. 4 Інструкції № 422). Ключовим чинником при цьому буде наявність здійсненої фіноперації з клієнтом. Проте не меншу вагу матиме й сам факт встановлення ділових відносин із клієнтом, тобто укладення договору.

Якщо ж таких договорів із клієнтами ще немає та немає фінансової операції, взяття на облік не здійснюється і, відповідно, Звіт не подається. У іншому випадку, навіть, якщо Ви не реєструвались у Держфінмоніторингу звіт подати ви забов'язані.Оскільки такий Звіт подається не пізніше 11 січня року, наступного за звітним, а сам Наказ Мінфіну № 422, яким затверджено форму Звіту, набрав чинності лише 19.01.2022, його подання за 2022 рік не вимагалося. Тому ті, хто не подавав Звіт за 2022 рік, не несуть за таке неподання жодної відповідальності. А от за 2023 рік звітувати треба обов’язково.
Зауважимо, що Звіт до Мінфіну СПФМ надсилають в електронній формі у вигляді електронних документів у форматі Excel (Word) – на електронну пошту за адресою: infomf@minfin.gov.ua.Водночас у п. 6 розділу І Інструкції № 422 зазначено, що у разі неможливості подання звітності в електронній формі звітність до Мінфіну подається на паперових носіях.

4. Відповідальність за порушення законодавства з фінмоніторингу наведено у ст. 32 Закону № 361. Проте застосовується вона по-різному, «адекватно вчиненому порушенню». Саме тому у роз’ясненні Мінфін лише погрожує її неминучістю, але конкретних цифр не називає.
Який захід впливу обрати, чи надіслати письмове застереження, чи одразу вимагати сплати великого штрафу, вирішуватиме сам Мінфін.

Зокрема, за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – штраф становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 340 000 грн).
За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – штраф також становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.У разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен вид порушення.
При цьому для тих СПФМ, про яких ми говорили в цій статі, цей сумарний штраф не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (27 030 000, 00 грн).

Раді допомогти, звертайтесь ще!