Заголовок тимчасово відсутній

Правова сутність дилерського договору полягає в придбанні дилером у власність товарів у продавця (виробника, постачальника), юридично обтяженого фідуціарним зобов'язанням його наступного перепродажу на користь третіх осіб -- клієнтури дилера. Дилер набуває цільове право власності, оскільки правовий титул на товар юридично пов'язаний і обмежений метою дилерської угоди.
Зміст дилерського договору як змішаного договору продажу-послуги полягає в переході до дилера права власності на товар, переданий продавцем дилеру, який є виконавцем послуги у вигляді діяльності з реалізації придбаного товару на визначених договором умовах. На відносини з дилерського договору поширюються положення ЦК України про надання послуг у частині, що не суперечать нормам про купівлю-продаж.

Зверніть увагу на рядки, де йдеться про те, що дилер розуміється як виконавець послуги в якомусь сенсі. А це неприйнятно, якщо ТОВ не платник єдиного податку- ФОП 2ї групи надавати послуги не може. Звісно, дилерський договір лише частково відповідає сутності послуг, так то він є повноцінним договором купівлі-продажу, але наявність такої "зачіпки" у визначенні може коштувати позбалення статусу єждиноподатника. тому на мій погляд звичайний оптомвий договір більш безпечний, Якщо б ФОП був 3ї група, то такого аргументу не було б, і я б сказала, что дилерський договір більш точно відображає сутність відносин, що склалися у такому співробітництві.

Раді допомогти, звертайтесь ще!