Заголовок тимчасово відсутній

З 01 квітня 2023 року строк подачі авансового звіту – це місяць, який наступний за місяцем, у якому працівник завершує (оновлений пп. 170.9.3 ПК) виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти або електронні гроші під звіт.
Зверніть увагу, що такі тривалі терміни звітування не створюють проблеми зі складанням Податкового розрахунку сум доходу (зарплатного звіту). Наприклад, якщо працівник закінчить відрядження у червні, то подати підтвердні документи може впродовж всього до 31 липня (включно). Крайній строк подачі Податкового розрахунку – 09 серпня. Отже, у бухгалтера ще залишається час нарахувати ПДФО й військовий збір, якщо у працівника вийде оподатковуваний дохід. Однак усе одно можна пришвидшити звітування працівника шляхом встановлення внутрішнім наказом по підприємству більш жорстких термінів звітування, наприклад 5 днів після повернення з відрядження. Це даватиме можливість бухгалтеру складати звітність раніше. Однак податкових наслідків такі більш жорсткі терміни звітування, якщо працівник їх порушить, не матимуть – усе одно діятиме строк з пп. 170.9.3 ПК.

Однак ніхто не скасовував вимоги щодо повернення готівкових коштів з п. 19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій, постанова НБУ від 29.12.2017 № 148. За ним при закупівлі товарів, робіт, послуг є термін повернення всього 2 робочих дні. Це значить, що більше, ніж на 2 дні готівку на купівлю товарів давати не можна (включаючи день видачі). І так готівку в цей термін треба повернути. Виняток є тільки для:

• закупівлі сільськогосподарської продукції – 10 робочих днів;


• брухту чорних і кольорових металів – 30 робочих днів.

У пп. 170.9.3 ПК не враховано дані строки. Хоча зараз фінансових штрафів за порушення касової дисципліни й немає, але на них теж слід зважати.

Відповідно до поданого Звіту суб’єкт господарювання повинен відшкодувати витрати, понесені працівником на господарські потреби підприємства або у відрядженні.

Питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань відносяться до майнових відносин між суб’єктом господарювання та працівником та регулюються ЦКУ. Нормами ПКУ та Положення №148 не регулюються зазначені питання та не відносяться до компетенції контролюючих органів. Тобто терміни законодавчо не встановлені.

Раді допомогти, звертайтесь ще!