Заголовок тимчасово відсутній

випадки подання звіту згадуються у пп.170.9.4 ПКУ.

Так, згідно із пп. «а» підставою для подання звіту є наявність оподатковуваного доходу, що у випадку із видачею коштів на госппотреби може виникнути переважно у разі несвоєчасного звітування. Згідно із пп. «б» ще однією підставою складання звіту є використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).

Отже, подання звіту буде обов’язковим, коли видача коштів на госппотреби:

• не пов’язана із відрядженням;


• здійснюється у готівковій формі, в тому числі шляхом зняття готівки із платіжної картки.

Натомість, якщо витрачання коштів на госппотреби здійснено виключно у безготівкові формі, подання звіту не є обов’язковим, як власне, прямо зазначено у ПКУ.

З 1 квітня 2023 року набули чинності зміни до п. 170.9 ПК, які внесені Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 № 2888-IX. Відтепер авансовий звіт складається лише у таких ситуаціях (пп. «а» і пп. «б» пп. 170.9.4 ПК):

• якщо по відрядженню виник оподатковуваний дохід (визначається за пп. 170.9.1 ПК) й треба розрахувати ПДФО та військового збору. Наприклад, це ситуація, коли працівник не подав підтвердних документів по відрядженню, а кошти витратив;


• використання готівки понад суму добових (у т.ч. й отриману з застосуванням банківських карток чи інших платіжних інструментів.

Виходить, що за подачі підтвердних документів та відсутності надміру витрачених коштів (понад суму добових) подача авансового звіту не вимагається. За таких умов при неподачі авансового звіту у працівника додаткового блага вже не виникає.

З 01 квітня 2023 року подача авансового звіту після повернення з відрядження не вимагається, якщо подано підтвердні документи (абз. 4 оновленого пп. 170.9.3 ПК).

https://www.youtube.com/watch?v=uVDwRxU1vGM

Раді допомогти, звертайтесь ще!