Заголовок тимчасово відсутній

Заборгованість «на вимогу» не дисконтується. Якщо строк погашення договором не вказаний, або ж він залежить від того, коли кредитор пред’явить вимогу, то така заборгованість вважається поточною, а не довгостроковою. Адже по ній не можна сказати, що строк її погашення перевищує 12 місяців – кредитор може пред’явити вимогу у будь-який момент, не чекаючи рік. Також є така норма, що якщо договір не містить строку повернення позики або цей строк визначається моментом вимоги, то такий борг треба повернути впродовж 30 к. днів (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України), що відповідає термінам поточної заборгованості.

Не дисконтується та заборгованість ,термін поверння якої менше 12 місяців з дати балансу. У зазначеному випадку неможливо визначити такий термін, графік платежів не встановлений, і тому фізично неможливо було б її дисконтувати.

Валютою позики між резидентами повинна виступати національна валюта — гривня (ст. 524 ЦКУ),оскільки вона є на території України єдиним законним засобом платежу (ст. 192 ЦКУ, ст. 3 Декрету № 15-93). Використовувати на території України іноземну валюту можуть тільки (як виняток) суб’єкти господарювання, що мають право здійснювати «валютні» розрахунки згідно із законодавством (тобто мають на це відповідну ліцензію НБУ, ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦКУ). Тому в даному випадку по документам може бути передні тільки гривні.

Оскільки позика зазначена в договорі в гривнях, а повернення прив'язане до валютного курсу, така допомога (позика) фактично вже не є безоплатною. Хоч вона і безвідсоткова, як зазначено в договорі, але виникає «сумова різниця» за позикою. цю сумову різницю слід розглядати як "інші доходи", виплачені фізичній особі. Є певний ризик, що контролюючі органи взагалі визнають таку допомогу платною, саме через те, що повертається не та сума, яку було надано. Тому слід впевнитися, що безвідсотковісь допомоги прописана в договорі.Тоді ця "зайва" сума буде розглядатися як інший дохід, а не нараховані

Нарешті про саму фізичну особу. Якщо це не підриємець на єдиному податку (який взагалі не має права, за сталою позицією податкового органу, надавати фінансову допомогу), а підприємець на загальній системі - очевидно, що отримання таких доходів відбувається не в рамках ведення підприємницької діяльності, отже така сума доходу підлягала оподаткуванню.("сумова різниця"), тому що це не дохід ФОП, а дохід фізичної особи.

Документальне оформлення договору безвідсоткової фіндопомоги стандартне - договір, можливі додатки до нього, акти звіряння розрахунків. У разі виплати фізичній особі доходу у вигляді "сумової різниці" слід розрахувати податки та утримати їх (ПДФО 18% та військовий збір), відобразити з ознакою 127.

Отже, якщо дійти до висновку, що по договору з терміном "до вимоги" неможливо провести дисконтування, то є ще одне: з огляду на норму п. 11 П(С)БО 11, оцінювати в балансі поточні зобов'язання в сумі погашення позичальник має на кожну дату балансу при збільшенні курсу валюти, прив'язаної до договору, перераховувати зобов'язання і відображати сумову різницю в складі інших операційних витрат (Дт 949 — Кт 685). Мінфін (лист від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869) рекомендує це робити не на дату балнсу, а на дату кожного повернення.

З огляду на це, необхідно переглянути, чи сплачені податки з доходу фізиної особи з повернутих "різниць", та чи враховані в обліку витрати одним із двох наведених визе способів від зростання суми боргу через валютний курс (або на дати балансу, або на дати часткового повернення).

Раді допомогти, звертайтесь ще!