Заголовок тимчасово відсутній

СТО, платник ПДВ, надає послуги власнику авто на підставі замолення чи договріних відносин. Якщо власник — платник ПДВ, податкова накладна на всю суму вартості ремонтних послуг складається саме на нього.

Сума страхового відшкодування, отриманого від страховика, є доходом страхувальника (п. 19 П(С)БО 15). Вона відображається у складі доходів від операційної діяльності (Дт 375 — Кт 746). Дохід потрібно відображати в тому періоді, в якому настання страхового випадку підтверджено відповідним документом. Отриману страхову виплату потрібно відображати проводкою Дт 311 — Кт 375. Дебіторську заборгованість за належним страховим відшкодуванням і кредиторську заборгованість перед ремонтною організацією закриваємо взаємозаліком: Дт 631 — Кт 375.

Операція з отримання страхових виплат не є об’єктом оподаткування (п.п. 196.1.3 ПКУ). Тому при здійсненні цієї операції ПДВ не буд. Але придбання послуг у ремонтної організації — платника ПДВ дає страхувальнику право на податковий кредит. Незалежно від того, хто платить за ремонт, страхувальник може відобразити податковий кредит у сумі вхідного ПДВ, що припадає на вартість отриманих ремонтних послуг (як я розумію, вартість послуг - 200 тис.+6 тис.). У ситуації, коли ремонт оплачує страхова компанія, виникає невизначена ситуація, коли першою подією є оплата. Адже у п. 198.2 ПКУ говориться, що податковий кредит при першій події — оплаті відображається на дату списання коштів з банківського рахунка платника. В даному випадку списання коштів відбувається не з рахунка страхувальника, а з рахунка страхової компанії. Тому правильно буде відображати податковий кредит на дату отримання ремонтних послуг - в січні місяцї. Тобто на дату оформлення ремонтною організацією акта виконаних ремонтних робіт (або акта наданих послуг). Згідно п. 198.2 ПКУ при оплаті послуг третьою особою першою подією для платника - отримувача послуг завжди буде дата отримання цих послуг. Акт наданих послуг відображається в обліку датою фактичного здійснення операції.

Власне авто працівника запраляти каткою підприємства не можна. В цьому випадку відбувається фактично реалізація пального підприємсвом , яке не має ліцензіїї та не є платником акцизного податку.

Це було б можливо, якщо б було оформлено договір оренди, або позички. Компенсація вартості пального директором підриємству ситуацію не виправить- реалізація все одно наявна. Оскільки подія вже відбулася, ситуацію можна спробувати виправити, оформивши з директором договір позички авто. Статті 799 та 828 ЦКУ встановлюють, що договори оренди та позички транспортного засобу за участі фізичної особи підлягають нотаріальному посвідченню. Слід врахувати, що за договором позички є виключення - крім самохідних наземних транспортних засобів. Це питання суперечливе, чи відносити до наземних самохідних ТЗ автомобіль, але є підстави вважати, що так. Посилатися можна лише на пункт «b» статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання Україною 07.09.2005), визначає, що автомобіль — це будь-який самохідний автотранспортний засіб, який зазвичай використовують для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що їх використовують для перевезення людей чи вантажів. https://ips.ligazakon.net/document/MU70002S

Тому, можливо скласти наказ на використання автомобіля директора в конкретній господській діяльності замість пошкодженого.Тимчасово,оформити позичку автомобіля директора простим договором позички, в якому буде підкреслено безоплатність тої операціїї, (нотаріальне посвідчення оформити заднім числом неможливо), на період ремонту основного авто, та за цей час складати подорожні листи та обліковувати пальне так само як і для звичайного службового автомобіля. Безумовно, ризик тут присутній, але на мій погляд укладня договору позички, хоч і без нотаріального посвідчення (на вищевказаних підставах), унеможливить визнання такої передачі реалізацією.

Раді допомогти, звертайтесь ще!