Заголовок тимчасово відсутній

На нашу думку, помилку в звітності потрібно виправити.

Адже відповідальність за недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю передбачена статею 20 Закону України від 21.03.1991 №875 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n168. Так, підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції (АГС), сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, де працює від 8 до 15 осіб, розмір АГС за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Також цією статею передбачено, що до правовідносин із стягнення АГС, передбачених Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Можемо припустити, що терміни для застосування АГС минулих років досі чинні. Хоча до 06.11.2022 роботодацівці мали самостійно обчислювати суму штрафних санкцій за порушення інвалідної норми.

Отже, порушення нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю не було, а мала місце помилка в обліку та відображені у звітності. Ставку 8,41% можна можна було застосовувати лише з дати завірення копії Довідки МСЕК, тому у разі її відсутності застосовується ставка 22%. Якщо ж Довідка МСЕК була, а помилково застосовували ставку 22%, то має місце завищення єдиного внеску, а відповідальність за завищення - у законодовстві відсутня.

Раді допомогти, звертайтесь ще!