Заголовок тимчасово відсутній

в рамках пп. 140.5.6 ПКУ має місце збільшуюча фінрезультат податкова різниця на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінзвітності за рік, що передує звітному, а для банків – в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

При цьому така різниця не застосовується у випадках нарахування платниками податку на прибуток підприємств роялті на користь фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, та правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав як винагороди на підставі договорів, укладених такими платниками з організаціями колективного управління. https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-612028.html

Якщо роялті виплачує юрособа, то саме вони як податкові агенти зобов’язані утримати ПДФО і військовий збір. У звітності № 4ДФ про суму виплачених роялті податковий агент повинен подати інформацію з ознакою доходу 103.

Платежі з виплати роялті відображаємо в бухгалтерському обліку за правилами п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати» датою нарахування за конкретний звітний місяць. Витрати, які неможливо прямо прив’язати до доходу певного періоду відображаємо у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: або до складу адміністративних витрат (Дт 92) або витрат на збут (Дт 93). У такому разі витрати виникають у періоді їх здійснення (тобто на дату нарахування). Пам’ятайте, що порядок, строки і розміри виплачуваних роялті мають бути обумовлені в ліцензійному договорі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!