Заголовок тимчасово відсутній

Платники податку на прибуток, які коригують фінрезультат до оподаткування, відображають податкові різниці у зв’язку з прощенням боргу. А саме, якщо ТОВ (кредитор) створював РСБ, він мав збільшити фінрезультат на підставі підпункту 139.2.1 ПКУ і заповнити при цьому рядок 2.1.2 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.
У періоді, коли кредитор списує заборгованість, він має:
• зменшити фінрезультат до оподаткування згідно з підпунктом 139.2.2 ПКУ на суму коригування РСБ та заповнити рядок 2.2.2 додатка РІ Декларації;
• збільшити фінрезультат до оподаткування згідно з підпунктом 139.2.1 ПК на суму списаної кредиторки та заповнитити рядок 2.1.3 додатка РІ Декларації. У такому разі кредитор фактично списує заборгованість в обліку на витрати, оминувши РСБ. Відповідно, він має застосувати коригування з підпункту 139.2.1 ПКУ.
Але прощений борг не відповідає жодному з ознак безнадійної заборгованості з підпункту 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n131
Тому кредитор не має права зменшити фінрезультат до оподаткування, коли списує прощену суму, тобто користатися підпунктом 139.2.2 ПК.
Підпункт 139.2.2 ПКУ дає платникові право зменшити фінрезультат лише на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного РСБ), яка відповідає ознакам із підпункту 14.1.11 ПКУ. Якщо ж кредитор не створював РСБ під прощену заборгованість, він має збільшити фінрезультат до оподаткування згідно з підпунктом 139.2.1 ПКУ на суму списаної кредиторки та заповнити рядок 2.1.3 додатка РІ Декларації. Знову ж таки, зробити зменшувальне коригування з підпункту 139.2.2 ПКУ кредитор матиме право лише тоді, коли заборгованість відповідатиме одній з ознак безнадійної з підпункту 14.1.11 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!