Заголовок тимчасово відсутній

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом № 2344. Зокрема, ст. 22 цього закону передбачено, що з метою підтримання транспортних засобів (ТЗ) та їх складових у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації здійснюється їх технічне обслуговування та ремонт.
Облік запчастин слід вести у розрізі найменувань та матеріально відповідальних осіб в кількісно-сумовому виразі.
Придбані автозапчастини обліковуються на субрахунку 207 «Запасні частини».
Облік їх списання залежить від того, який характер має використання цих автозапчастин: поточний ремонт (тобто підтримання автомобіля у поточному стані) або модернізація (тобто збільшення вигід від використання авто).

Витрати на запчастини — як витрати на підтримання об'єкта ОЗ у робочому стані — списуються до витрат у звітному періоді понесення (капіталізацію витрат не здійснюють). Залежно від того, з якою метою використовують авто, визначається стаття витрат у бухобліку (Дт 23, 91-94 Кт 207).
Приймання нових запасних частин і автомобільних шин на склад здійснюють на підставі супровідних документів, виписаних організацією-постачальником: товарно-транспортною накладної, специфікації тощо.

Кожному агрегату, який надійшов на підприємство, присвоюють номенклатурний номер (штрих-код). Під цим номером в оперативному порядку ведуть Картку обліку оборотного агрегату, в якій відображають усі дані руху агрегату (надходження, встановлення на автомобіль, зняття з автомобіля, передання в ремонт, повернення з ремонту тощо).

Аналітичний облік запасних частин на складах здійснюють за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами), однорідними групами (механічна група, електрична група тощо), марками автомобілей та номенклатурними номерами (штрих-ко­дами). Аналітичний облік обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведуть за такими групами: придатні до експлуатації (нові й відремонтовані); підлягають ремонту; перебувають у ремонті; непридатні до експлуатації. Облік руху оборотних агрегатів здійснює технік у спеціальних картках обліку, що містять такі реквізити: дати надходження і вибуття, назву агрегату, його номенклатурний (штрих-код) і заводський номери, пробіг, проведені види ремонту, звідки надійшов і кому виданий агрегат.

За наявності обмінного фонду запасних частин видачу їх зі складу для технічного обслуговування і ремонтів автомобілів проводять в обмін на зняті з автомобілів. Непридатні запасні частини, що прийняті в обмін на видані із обмінного фонду складу, зберігаються окремо, по завершенні місяця їх списують і оприбутковують як брухт. Запасні частини, що потребують ремонту, передають до ремонтного цеху за накладними, а після ремонту повертають на склад і використовують як обмінний фонд.

Непридатні для експлуатації агрегати після списання їх у встановленому порядку розбирають на запасні частини, які оприбутковують на складі. Облікову картку списаного агрегату не анулюють, а продовжують використовувати під тим самим номером для обліку агрегату, що надійшов замість списаного.

Автомобільні шини, встановлені на колесах та наявні у запасі при автомобілі, включають до його первинної вартості й обліковують у складі основних засобів. Автомобільні шини, акумулятори й запасні частини, що перебувають на складі, не можуть самостійно виконувати жодних функцій або робіт, тому їх не включають до складу основних засобів (за винятком, коли вони надходять у комплекті нового автомобіля) незалежно від ціни їх придбання й обліковують у складі оборотних засобів — виробничих запасів.

Аналітичний облік автомобільних шин на складах ведуть за місцями зберігання (матеріально відповідальні особи) й за окремими групами: шини нові; шини, що були в експлуатації, але придатні для подальшої експлуатації; шини, відремонтовані або відновлені методом накладання нового протектора; шини, що були в експлуатації й підлягають ремонту або відновленню; шини, не придатні для подальшої експлуатації. Усередині кожної групи облік ведуть за окремими деталями (покришки, камери), а також за кількістю, розмірами (марками), моделями, сортами, цінами, заводськими номерами.

Відпуск зі складу автомобільних шин у разі заміни проводять за обов’язкової здачі шини, знятої з автомобіля. Оприбуткування знятої шини здійснюють на підставі накладної, а видачу нової шини — на підставі вимоги.

Оперативний облік автомобільних шин в експлуатації й ремонті здійснюють у Картках обліку роботи шин.

Облік нарахування (резервування) сум на відновлення зносу та ремонт автомобільних шин здійснюють на окремому субрахун­ку рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

За кредитом рахунка 47 відображають нарахування резерву, а за дебетом вартість шин у разі замін їх на зношені, а також усі витрати, пов’язані з ремонтом шин. При цьому кредитують рахунки, з яких здійснюють ці витрати. Шини, зняті з автомобілів через непридатність для подальшої експлуатації, але придатні для поновлення і ремонту, оприбутковують за дебетом рахунка 20 і кредитом рахунка 47.

При списанні шин із виробничими дефектами і пробігом нижче гарантійних норм донараховану суму резервів відносять за рахунок постачальника.

Якщо на підприємстві нарахування резерву на відновлення зносу й ремонт шин не передбачено, відповідні витрати відносять безпосе­редньо до виробничих витрат діяльності й на собівартість продукції.

Інвентаризації запасних частин і агрегатів проводять у розрізі таких ознак: нові; зняті з автомобілів або причепів і придатні для використання; що потребують ремонту; відремонтовані; непридатні, що підлягають здачі в металобрухт. В інвентаризаційному описі вказують номенклатурний номер деталей або агрегатів. Під час інвентаризації шин в описах вказують їхній серійний (заводський) номер із включенням усіх літерних і цифрових позначень.

Синтетичний облік наявності та руху придбаних і виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, що використовуються для проведення ремонтів і замін зношених частин автотранспортних засобів, інструментів, а також автомобільних шин у запасі та в обороті, здійснюють на субрахунку 207 «Запасні частини» рахунка 20 «Виробничі запаси». На цьому ж субрахунку обліковують обмінний фонд устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, створюваний у ремонтних підрозділах підприємства.

Субрахунок 207 може мати такі субрахунки другого порядку:

2071 — запасні частини;

20711 — запасні частини придбані нові;

20712 — запасні частини, виготовлені на підприємстві;

20713 — запасні частини, непридатні до експлуатації;

2072 — обмінний фонд запасних частин;

20721 — придатні запасні частини обмінного фонду;

20722 — запасні частини обмінного фонду, що підлягають відновленню;

20723 — запасні частини обмінного фонду в ремонті;

2073 — автомобільні шини;

20731 — автомобільні шини в запасі;

20732 — автомобільні шини в обороті;

20733 — автомобільні шини в ремонті;

Перш ніж прийняти рішення про необхідність ремонту автівки, слід провести діагностику його технічного стану. Її результати доцільно відобразити у Відомості дефектів на ремонт транспортних засобів або у будь-якому іншому документі, який установа може розробити самостійно. Необхідні для ремонту запасні та комплектуючі частини, придбані окремо від ТЗ, оприбутковують на підставі накладної продавця. Отримання таких матеріальних цінностей підтверджує своїм підписом матеріально відповідальна особа в цій накладній. Облік запчастин слід вести у розрізі найменувань та матеріально відповідальних осіб, як зазначалося вище, в кількісно-сумовому виразі.
Після того, як запчастини придбано і оприбутковано на склад, необхідно скласти накладну (вимогу). Вона буде підставою для отримання запчастин зі складу.
Далі виконується ремонт. А після його завершення використані запчастини списують на витрати звітного періоду. Для цього оформляють Акт списання запасів. У ньому зазначають, які саме запчастини і на який автомобіль було встановлено.
Форми обліку та списання запасів затверджено наказом № 431.
Списати такі запасні частини установа має право лише за наявності підстав, передбачених спеціальними нормативними документами:
для автошин — Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтрансу від 20.05.2006 № 488;
для акумуляторів — Експлуатаційними нормами середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтрансу від 20.05.2006 № 489.
Ремонт авто із залученням підрядної організації (запчастини установи) передбачає обов’язкове оформлення договору з виконавцем робіт. Його укладають відповідно до вимог цивільного законодавства.
Взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з техобслуговування і ремонту колісних ТЗ, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг регулюють Правила № 615.Надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів.Право замовника надавати виконавцю власні складові частини (системи) ТЗ чи матеріали для виконання послуг передбачено абз. 5 п. 1 розд. Х Правил № 615.
Водночас надання замовником не оригінальних запчастин або таких, що не відповідають встановленим виробником вимогам, дозволяє виконавцю відмовити у наданні послуг (абз. 2 п. 1 розд. IX Правил № 615).
Якщо виконавець прийняв від замовника запчастини чи матеріали для ремонту автомобіля, він стає відповідальним за їх зберігання та використання за призначенням (азб. 8 п. 2 розд. IX Правил № 615).Придбані запчастини слід оприбуткувати на баланс установи і тільки потім передати виконавцю робіт. Однак передані запчастини не одразу списують з балансу під час їх передачі виконавцю. Для контролю за ними доцільно перенести такі запчастини на окремий аналітичний рахунок. Підставою для видачі зі складу запчастин та передачі їх виконавцю робіт буде накладна (вимога).
Під час передачі установою-замовником складових частин та матеріалів складають наряд-замовлення на надання послуг з техобслуговування і ремонту колісного ТЗ (додаток 1 до Правил № 615).
Окрім того, прийняті виконавцем на відповідальне зберігання запчастини та матеріали зазначаються в Акті передавання-приймання колісного ТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 2 до Правил № 615). Його складають у двох примірниках. Кожен з них підписує власник ТЗ, а також особа, відповідальна за його прийняття до ремонту. Акт скріплюють печаткою виконавця (за наявності).
Після завершення ремонту замовник приймає ТЗ у присутності контролера якості. При цьому оформляють Акт передавання-приймання колісного ТЗ, його складових частин (систем) після ремонту і технічного обслуговування (додаток 3 до Правил № 615). Його також складають у двох примірниках. Також після виконання робіт виконавець повинен надати замовнику гарантійний талон(додаток 5 до Правил № 615). Він складається в одному примірнику. При цьому слід врахувати, що гарантійні зобов’язання виконавця не поширюються на складові частини (системи), надані йому замовником (абз. 4 п. 2 розд. VIII Правил № 615).
Після виконання ремонту автомобіля вартість використаних запчастин, які придбала установа та передала їх виконавцю, потрібно списати. Підставою для цього буде складений Акт списання запасів.
Ремонт авто підрядною організацією (запчастини виконавця) -наряд-замовлення (додаток 1 до Правил № 615) є обов’язковим до оформлення.Особливістю такого виду ремонту є те, що установа-замовник у своєму бухобліку рух та списання запчастин не відображає. Натомість виконавець має надати довідку-рахунок на складові частини, придбані й установлені ним під час ремонту. перед початком ремонту службового автомобіля слід оформити Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів. А після завершення ремонту потрібно скласти Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів. Типові форми цих актів затверджено наказом № 818. На підставі останнього акта слід зробити записи про капремонт відповідного ТЗ до Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів. Такий порядок документального оформлення застосовується у разі капремонту авто, незалежно від способу його виконання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!