Заголовок тимчасово відсутній

Статтею 22 Закону 1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ПФУ у листі від 12.01.2023 № 2800-030401-8/1720 розясняв, що допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах призначається та надається застрахованим особам страхувальниками за основним місцем роботи, і лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу, вона надається за місцем роботи за сумісництвом. Документальним підтвердженням не реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності буде вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати (лист ПФУ від 24.01.2023 № 2371-2159/Я-03/8-2800/23). Тобто, якщо лікарняний оплачений на основному місці роботи, то за сумісництвом (в т.ч. і внутрішнім) його не оплачують.
Але в той же час в Порядку 440 передбачено, що оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснює роботодавць за рахунок власних коштів за основним місцем роботи ТА на роботі за сумісництвом. Тобто з цих норм виходить, що перші 5 днів оплачують за обома місцями роботи, а допомогу за рахунок ПФУ тільки за основним місцем роботи, а у разі нереалізації такого права на основному місці роботи - за сумісництвом. Це фактично підтверджують і Мінсоцполітики у листі від 15.02.2023 р. № 494/0/290-23/54.

У решту днів суміснику відмовляти немає підастав, їх просто не розглядають відповідно до ст. 22 закону 1105. У табелі відображайте НН- неоплачувана непрацездатність і їх звичайно виключаєте з розрахунку наступних лікарняних відповіно до п. 3 Порядку 1266.

Раді допомогти, звертайтесь ще!