Заголовок тимчасово відсутній

За роз'ясненнями податківців (Лист від 07.02.2019 р. №433/ІПК/26-15-12-03-11):

Відповідно до п. 1 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі — Конвенція) від 08.11.2012, ратифікована Верховною Радою України 04.07.2013 і набрала чинності 07.08.2013, дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа — фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро;

б) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках (п.2 ст.10 Конвенції).

При цьому термін «дивіденди» у випадку використання в ст.10 Конвенції означає дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток (п.3 ст. 10 Конвенції).

Положення пунктів 1 і 2 ст. 10 Конвенції не застосовуються, якщо особа — фактичний власник дивідендів, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, і холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, справді пов’язаний з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення ст. 7 Конвенції.

При цьому податковий агент має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ПКУ).

Податківці переконані, що у випадку, який розглядається, йдеться про виплату дивідендів, нарахованих (але не виплачених) в минулих періодах, тому товариство має право на самостійне застосування ставки податку, передбаченої пп. "a" п. 2 ст. 10 Конвенції, якщо на момент фактичної виплати дивідендів виконуються всі вимоги цієї норми Конвенції, а саме:

• особа, яка отримує дивіденди (як акціонер), є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) дивідендів, тобто особою, яка має право на отримання таких дивідендів;

• отримувач дивідендів - акціонер є резидентом Кіпру, про що надано документ, який відповідає вимогам ст. 103 ПКУ і підтверджує податкову резиденцію цієї особи у відповідні минулі періоди, за які товариством були нараховані (та мали бути виплачені) дивіденди;

• вартість інвестиції, внесеної резидентом Кіпру до статутного капіталу товариства (сума, фактично сплачена інвестором на дату придбання акцій товариства), на момент прийняття товариством рішення про виплату дивідендів (у відповідні строки минулих періодів) складала в еквіваленті не менше 100000 євро.

Отже, якщо виконуються всі вищезазначені умови, то при виплаті дивідендів сплачується податок 5%

Раді допомогти, звертайтесь ще!