Заголовок тимчасово відсутній

Ви не зазначили, чи йдеться про поставку товарів в межах законів “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.. Саме там була межа 50 тис. Це зовсім інша справа і про це буде нижче.

А в загальному випадку -

відповідно до ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Оскільки до договору поставки за загальним правилом не встановлено спеціальну форму (крім поставок товарів, для яких іншими законами передбачено обов'язкову письмову форму, зокрема коли йдеться про договори поставки за державним замовленням), то сторони вправі укладати такі договори й у тій формі, у якій вони домовились це зробити. При цьому система оподаткування та правовий статус суб'єкта господарювання значення не мають. Якщо ж договір поставки укладають на тривалий час і циклічністю постачання товарів (робіт, послуг), то таку поставку має бути зафіксовано письмово (див. постанову ВС КАС від 21.05.2019 р. № 815/2791/18). Якщо поставка одноразова, усна форма договору є можливою та відповідає умовам ч. 1 ст. 206 ЦКУ).Чернівецький окружний адміністративний суд звернув увагу, що оскільки укладення договору поставки (купівлі-продажу) у письмовій формі передбачає визначення умов поставки товару, строків, оплати тощо, то й під час укладення правочину в усній формі сторони повинні забезпечити вказані умови. І на підтвердження укладення правочину в усній формі слід надати відповідні докази (попереднє замовлення, заявку на поставку товару тощо) (рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2021 р. у справі № 600/1852/21-а).

Вимоги податківців щодо наявності договору базуються на переліку документів з Порядку 509, у п. 5 Порядку № 520 наведено перелік документів, що необхідні для розгляду питання щодо реєстрації / відмови в реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування: і там є договір. Однак, водночас, виходячи з судової практики, якщо надати податківцям лише ті документи, що є в наявності, без договору, рішення про виключення платника з переліку ризиковості приймають за умови доведення того факту, що господарська операція відбулась. Ба більше, суди наголошували, що визначення точного переліку документів – це обов'язок контролюючого органу, а надання їх платником – право (див. правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18).

І ніде в наведених правових джокументах не наведено межу 50 тис чи іншу.

Тепер, якщо це було питання про державні закупівлі.

Постанова 169, яка іже не діє

Відповідно до Постанови № 169:
У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель.Замовник не вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.Замовник може здійснити публічну закупівлю, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. - це було.

А так - стало: Наразі діє Постанова №1178 від 12.10.2022р. що набрала чинність 19.10.2022р. “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” Тим замовникам, які укладатимуть договори поза ЕСЗ на суму 50 тис. грн і більше, потрібно дотримувати вимог пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 922. А саме: «...на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг)».

Отже питання про 50 тис грн стосується тільки держзакупівель та проведення їхньої процедури. Якщо йдеться про поастачання мід суб'єктами господарювання недержавного сектору, тоді вимоги немає, але з точки зору податкової без договору підвищується ризик операцій (незалежно від суми) . І для підтвердження реальності операцій з точки зору блокування ПН/РК договір ними вимагається, але ,як бачите, судова практика в принципі підтверджує добровільність заключення договору. Тільки, зауважимо, пов'язане це все із зрозумілими незручностями для платника податку, який потрапив у таку ситуацію, і тому можна рекомендувати заключати договори, нехай і в скороченій формі, на всі поставкеи, якщо це можливо, для уникнення непорозумінь.

Раді допомогти, звертайтесь ще!