Заголовок тимчасово відсутній

Так, може. Ситуація з відрядженням із закордону закордон чинним законодавством не врегульована.
На нашу думку, підприємство вправі вважати цю поїздку (із-за кордону і іншу іноземну країну) закордонним відрядженням. І добові – як для закордонного відрядження.
Головне – закріпити це у внутрішньому положенні про службові відрядження. Як правило, визначення відрядження звучить так: це поїздка найманого працівника на певний строк до іншого населеного пункту за розпорядженням і за рахунок коштів роботодавця для виконання поза місцем постійної роботи службового доручення, пов’язаного з основною діяльністю роботодавця.
Тобто, у положенні про відрядження розширте поняття «відрядження», шляхом розширення поняття «місце постійної роботи»: вкажіть що ним (на період воєнного стану чи взагалі) вважається «місце фактичного перебування/проживання» тощо працівника на момент початку відрядження.
Так, відрядженому працівнику потрібно оплачувати витрати на квитки, добові і проживання – шляхом виплати авансу на відрядження.
Відповідно до ч.2 ст.121 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text) працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. Раді допомогти, звертайтесь ще!