Заголовок тимчасово відсутній

Незалежно від того, ким є сторони договору оренди транспортного засобу, він завжди укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 799 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). У випадку, якщо однією зі сторін договору оренди транспортного засобу є фізична особа, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). У разі невиконання цієї вимоги такий договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків (ч. 1 ст. 220 ЦКУ) Аби зафіксувати період фактичного перебування орендованого транспортного засобу у користуванні в орендаря, а також стан, у якому він був отриманий та повернений, сторони договору, як правило, складають акт приймання-передачі автомобіля. В рамках п. 8 НП(С)БО 14 «Оренда», орендований автомобіль орендар обліковує на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» – за вартістю (балансовою (залишковою) або первісною вартістю орендодавця), що зазначається в договорі оренди та акті на передачу орендованого автомобіля.

Орендований автомобіль обліковується на позабалансовому разунку 01.

Збільшення залишку рахунка 01 відбувається при прийнятті на облік орендованих необоротних активів, зменшення – при їх поверненні орендодавцю.

Нарахована орендна плата потрапляє до витрат підприємства на прямолінійній основі (п. 9 НП(С)БО 14). Тому сплачену орендну плату за наступні звітні періоди відображають на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів»: Дт 39 Кт 685, а потім щомісяця (або щокварталу) списують на витрати періоду. Куди саме потрапить орендна плата, залежить від цільового використання орендованого автомобіля (23, 91, 92, 93, 94). Якщо орендодавцем є звичайна фізособа, то потрібно утримувами ПДФО та військовий збір( Дт 685 Кт 6411, 642).

Якщо орендодавцем є ФОП і цей факт доведено (витяг з ЄДР), податковий агент ПДФО та ВЗ не утримує і не сплачує, оскільки відповідно до норм ПКУ фізична особа – підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

Якщо ж підприємець не надасть документи, що підтверджують його статус підприємця (витяг з ЄДР), то юрособа – податковий агент має утримати з такого «непідприємницького» доходу ПДФО у розмірі 18% та ВЗ у розмірі 1,5%.

У 4ДФ такі виплати відображаються з ознакою доходу «157».

Підставою для обліку витрат пального є Норми №43 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0043361-98#Text ,на підставі яких підприємство має затвердити власні норми витрат на конкретний автомобіль в конкретних умовах. Розрахунок ведеться на підставі обліку кілометражу, який фіксується подорожніми листами. Форму подорожнього листа скасовано, але таку форму можна розробити чи допарцювати самостійно та затвердити наказом, тому що для списання пального необхідно не лише завдання на поїздку, акт списання, але й ще первинний локумент, який фіксував би кілометраж. Витрати можуть здійснюватися безпосередньо підзвітною особою з наданням авансових звітів та чеків на оплату, або паливною карткою, яку оплачує підприємство на умовах попередньох оплати, або талонами - в залежності від умов. Чеки АЗС, видаткові накладні від компаніїї посатчальника пального є первинними докментами для оприбуткування пального, а подорожні листи - первинними документами для списання (згідно з встановленими нормами). Якщо автомобіль використовується в господарській діяльності, пдв у складі витрат на експлуатацію такого автомоблія включається у податковий кредит. Раді допомогти, звертайтесь ще