Заголовок тимчасово відсутній

В 1С взаєморозрахунки з директором щодо компенсації показуємо через рахунок 685, документом «Коригування боргу» або платіжне доручення вихідне.
Стаття 125 КЗпП, згідно з якою працівники, котрі використовують свої інструменти для потреб підприємства, мають право на отримання компенсації за їх знос (амортизацію) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n732).
Зазвичай працівник пише на ім’я директора заяву із проханням використовувати свій автомобіль у госпдіяльності підприємства на підставі ст. 125 КЗпП. А потім директор видає наказ або інший розпорядчий документ, у якому надає письмовий дозвіл на використання автомобіля та виплату компенсації працівнику. Специфіка нашої ситуації в тому, що автомобіль належить не пересічному працівникові, а директору. Зрозуміло, що писати заяву та видавати наказ на самого себе директор не може. Тому, на наш погляд, найкраще укласти договір про використання автомобіля в діяльності підприємства. У договорі слід установити порядок визначення розміру компенсації, її оформлення та виплати.
Підписувати договір від обох сторін (зі свого боку як власник автомобіля і з боку підприємства як представник юридичної особи) директору забороняє ч. 3 ст. 238 ЦКУ. Якщо це станеться, то суд може визнати договір недійсним (див. постанови ВГСУ від 02.02.11 р. № 32/233-10, від 21.05.12 р. № 5010/868/2011-9/37; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29.03.13 р. у справі № 6-7341св13, від 24.07.13 р. у справі № 6-16338св13).
Отже, від імені підприємства договір має підписати інший його представник, наприклад, заступник директора, головний інженер або інша особа, якій директор передасть право підпису шляхом оформлення довіреності
Розмір та порядок виплати компенсації зносу автомобіля визначаються за погодженням сторін (підприємства та директора). Як відправну точку для визначення суми компенсації можна використовувати суму амортизації, що розраховується на підставі даних про вартість автомобіля, нормативного строку його служби і, в деяких випадках, інтенсивності використання автомобіля підприємством.
Залежно від конкретних умов використання автомобіля виплачувати компенсацію (орендну плату) можна щомісяця або в інші застережені строки.
Якщо в договорі оренди строки виплати орендної плати не визначені, то вона виплачується щомісяця (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).
Для розрахунку амортизації (а на її підставі — компенсації) потрібно документально підтвердити вартість автомобіля. Таким підтвердженням може бути акт експертної оцінки або документи, що підтверджують вартість придбання автомобіля директором (чек, договір купівлі-продажу тощо).
На наш погляд, законних підстав для відшкодування директору витрат на ПММ, техобслуговування, стоянку і паркування автомобіля немає. Адже у ст. 125 КЗпП ідеться тільки про компенсацію працівнику зносу (амортизації) автомобіля, а окремої виплати компенсації витрат на ПММ, техобслуговування, стоянку і паркування не передбачено.
Пропонуємо два варіанти виходу із ситуації:
1) завуалювати вартість спожитих ПММ (інших поточних витрат) у сумі компенсації за знос (амортизацію) автомобіля (щоправда, у цьому випадку доведеться утримати ПДФО з усієї суми компенсації — див. нижче);
2) або оплачувати ПММ від імені підприємства (готівкою через підзвіт чи безготівковим розрахунком). При цьому ПММ ви будете прибуткувати на баланс і списувати відповідно до Норм № 43 на підставі подорожніх листів. У цьому випадку податкові витрати на ПММ відображають як для своїх автомобілів, а ПДФО не утримують.
Податківці не визнають податкововитратність компенсації за використання автомобіля працівника в діяльності підприємства. Про це свідчить консультація в підкатегорії 102.07.17 ЗІР Міндоходів. Контролери вказують, що включити до витрат можна тільки платежі за договором оренди. При цьому вони посилаються на п. 138.10 ПКУ, де згадуються орендні витрати, і п. 3.22 Інструкції № 5, відповідно до якого компенсація працівникам за використання власного транспорту не належить до фонду оплати праці.
Ми згодні з тим, що автокомпенсація не входить до фонду оплати праці. Але, на нашу думку, це не заважає включити її суму до витрат на підставі п. 142.2 ПКУ як обов’язкову виплату, передбачену законодавством. Головне, щоб використання автомобіля в госпдіяльності підприємства було підтверджене документально. Довести цей зв’язок допоможуть подорожні листи.
Компенсація за використання підприємством автомобіля працівника розцінюється як додаткове благо (п.п. «а» і п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ). Тому при виплаті такої компенсації підприємство має утримати і перерахувати до бюджету ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ.
Суму компенсації показуємо з ознакою доходу «126» як додаткове благо.
Згідно з п. 3.22 Інструкції № 5 компенсація працівнику за використання для потреб виробництва власного інструменту не включається до фонду оплати праці. Отже, ЄСВ на суму компенсації не нараховується та не утримується. Раді допомогти, звертайтесь ще