Заголовок тимчасово відсутній

1. Безнадійна кредиторська заборгованість — це та прострочена кредиторка, по якій минув строк позовної давності. У загальному випадку – 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Для списання безнадійної кредиторки оформляють: акт інвентаризації (див. нижче про інвентаризацію);
внутрішній наказ керівника на списання;
бухгалтерську довідку (у довільній формі, вказується сума, причини списання, підстава – наказ керівника, супровідні документи за наявності, податкові наслідки та їхній розрахунок).
Щодо списання кредиторської заборгованості можливо 2 ситуації: списання до закінчення строку позовної давності; списання після закінчення строку позовної давності.
Для списання заборгованості у першому випадку необхідні докази того, що вона не може або не повинна уже оплачуватися, так як просто так списати кредиторку не можна. У п. 5 НП(С)БО 11 сказано, що списати можна лише коли на дату балансу зобов’язання не підлягає погашенню. Якогось конкретного переліку таких доказів в нормативних документах немає, але в найтиповіших ситуаціях ними можуть бути: прощення боргу кредитором – необхідні або укладення додаткової угоди до договору, або додатку до договору. Одного листа від кредитора, якщо про такий момент не був передбачений у договорі, може бути й недостатньо. Принаймні так вважають податківці, наприклад, у листі ДФС від 13.02.2018 № 598/6/99-99-13-02-03-15. У Вашому випадку безнадійним визнають податковий борг, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп. 101.2.4 ПК). 2. якщо виробничі потужності підприємства перебувають на тимчасово окупованій території, то однією з основних проблем у такій ситуації є забезпечення безперешкодного й, головне, безпечного доступу до активів підприємства (власних чи орендованих). Передусім такий доступ потрібен для встановлення фактів знищення, псування чи розкрадання майна. Із цією метою підприємство обов'язково має провести інвентаризацію. Така процедура надасть можливість перевірити й задокументувати наявність майна, його стан і, що важливо, з'ясувати відповідність критеріям визнання та оцінки. Так чи інакше, за приписами п. 8 розд. I Положення № 879 підприємства проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, у т. ч. перед складанням річної фінансової звітності, але тільки тоді, коли стане можливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, у яких відображено зобов'язання та власний капітал цих підприємств.
Тоді й лише тоді підприємство:
інвентаризує майно станом на 1 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;
відображає результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.
Податківці не схвалюють списання майна в описаній вище ситуації без проведення відповідної інвентаризації. Зрештою у фінзвітності інформацію про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов'язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв'язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображають за даними бухгалтерського обліку. Утім правила бухобліку дають підприємствам інструменти для рішучіших підходів до цієї проблеми. Зважаючи на неможливість контролювати покинуті активи, підприємство може вдатися до їх списання. Таким чином, скажімо, на підставі об'єктивних фактів та відповідних свідчень очевидців (з долученням матеріалів фото- й відеофіксації з місця події) у протоколі інвентаризаційної комісії варто зафіксувати недоцільність визнання активом утраченого майна. І вже потім на підставі цього протоколу й відповідного наказу керівника провести списання. https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-629143.html, лист Мінфін від 10.10.2022 р. № 41010-06-62/23254. Раді допомогти, звертайтесь ще