Заголовок тимчасово відсутній

взагалі без затверджених внутрішніх норм обійтися не вийде. Суб’єкт господарювання повинен мати хоча б якісь норми на рівні внутрішньо затвердженого положення розробити доведеться. Інакше податківці визнають списання пального негосподарськими витратами з відповідними наслідками, наприклад донарахування ПДВ. Якщо у нормах Мінтрансу (Норми №43) немає потрібного автомобіля, треба розробити й затвердити власні тимчасові норми.
Затвердити власні норми списання пального, якщо є така потреба, варіантів може бути три: 1. розробити тимчасові норми на основі схожого технічно і конструктивно транспортного засобу з існуючих Норм № 43; 2. розробити тимчасові норми на основі власних замірів витрачання пального. Для цього треба призначити комісію фахівців (водій, механік, інженер і т.д.) та провести заміри витрачання пального. Заміри – це коли заливають повний бак та їздять з певною швидкістю й дивляться, на скільки вистачить такого палива. Далі простою арифметикою можна порахувати лінійну норму витрачання пального. Звичайно, що по результатам таких експериментів треба оформити Акт у довільній формі (в основу можна взяти Додатки Е, Ж з Норм № 43). Усі виміри краще робити через вибуття з баку автомобіля, а не за показниками приладів обліку самого автомобіля – так надійніше; 3. звернутися до науково-дослідного інституту Мінінфраструктури – ДержавтотрансНДІпроект (підстава – пп. 2.1.5 розд. 2 Норм № 43). Вони розроблять тимчасові індивідуальні норми витрат пального. Індивідуальні – це значить, що вони чинні тільки для того суб’єкта господарювання, який звертався за розробкою й не можуть бути використані іншими. Щоправда, розробка – за гроші. Такі індивідуальні норми будуть діяти до появи офіційних в Нормах № 43. Для ДПС такі норми, що розробив держорган – аргумент 100%.
Первинним документом, на підставі якого списується пальне та паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист автомобіля або інший подібний йому документ. Подорожні листи автомобілів не обов’язково складати щодня. Це може бути і накопичувальний документ – за тиждень, 10 днів, місяць тощо, але не рідше одного разу на місяць. Форма подорожніх листів має відповідати вимогам чинного законодавства щодо оформлення первинних документів та мати всі обов’язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88. Тобто для списання ПММ суб’єкт господарювання має право використовувати власно розроблену форму первинного документа з усіма обов’язковими його реквізитами. Головне — у такому документі має бути зафіксовано фактичну кількість витрачених ПММ та мету, з якою їх було використано. Госпсуб’єкт може затвердити форми подорожніх листів на свій розсуд внутрішнім розпорядчим документом (наприклад, положенням про списання ПММ, положенням про використання службових ТЗ тощо). Радимо у подорожніх листах наводити й дані спідометра, пробіг у кілометрах, витрачену кількість ПММ — це дасть змогу легко пройти перевірку і не доводити перевіряльникам очевидні речі. Оформлення поїздок первинними документами з якомога більшою кількістю деталей дозволить довести господарський характер службових поїздок на підприємстві, якщо справа дійде до суду.
Документальною підставою для списання пального, як правило, є акт списання. Або інший первинний документ, форму якого підприємство може розробити самостійно, але з наявністю всіх обов’язкових реквізитів, визначених ст. 9 Закону про бухоблік. У цьому документі слід навести обсяги використаного пального за той період, за який списується пальне, які своєю чергою визначені за даними подорожніх листів автомобілів. Для списання використаного пального слід складати окремі акти за кожним автомобілем, оскільки автомобіль – це окреме «місце зберігання» ТМЦ (пального). Те, як часто складати такі акти, підприємство вирішує самостійно, з урахуванням власних можливостей або потреб. Раді допомогти, звертайтесь ще