Заголовок тимчасово відсутній

з використанням авто у власних цілях при передачі його в оренду складніше, адже згідно з ст. 759 ЦКУ чи ст. 827 ЦКУ за договором оренди та позички (безкоштовної оренди) орендодавець передає у користування та відповідно володіння транспортний засіб за плату чи безкоштовно на перший строк. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст. 252 ЦКУ).

До істотних умов договору оренди відосяться: предмет договору (ч. 1 ст. 238 ЦКУ), орендна плата, строк дії договору (ч. 1 ст. 759 ЦКУ).

Тож, якщо особа вже передала майно у користування, то протягом всього періоду надання майна у користування, сам орендодавець не має користуватися таким майном для власних цілей. Можна договором оренди все-таки передбачити можливість користування авто лише з 9:00 до 18:00 у будні, втім такі договори не поширені на практиці, адже доволі громіздкий документооборот. Про пальне слід вести окрему мову, адже тут викає найбільше ризиків. Якщо відбуватиметься передача пального чи то підприємством-орендарем, чи то орендодавцем, то тут виникатиме реалізація пального згідно з абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ. Передача пального здійснюється не безпосередньо, а шляхом щоденного приймання-передачі авто, в якому воно й міститься. Можливо й можна було б спробувати уникнути таких наслідків наступним чином. Підприємство щоденно має заправляти (чи за дорученням підприємства, чи компенсацією витрат) ту кількість пального, яку протягом робочого дня має «викатати», тобто списати за подорожніми листами. Втім, розуміємо, на практиці такий варіант навряд чи можливий, адже не може кожного дня приїжджати та уїзджати на пустому баку. Ще як варіант кожного разу оформлювати договір зберігання палива, адже операція по передачі палива не є реалізацією пального. Втім, впевнені, що податківці дуже прискіпливо та фіскально будуть відноситися до цього. Аби уникнути із ними непорозумінь радимо отримати власну ІПК. Раді допомогти, звертайтесь ще