Заголовок тимчасово відсутній

Печатка в ТТН не є обов’язковим реквізитом, тому може не застосовуватися.

Використання печатки, як фізичного предмета при формуванні паперових документів суб’єкта господарювання, так і його електронного аналогу при роботі з електронними документами, у тому числі договорами, бухгалтерськими документами тощо, за загальним правилом є правом, а не обов’язком.

Частиною першою ст. 58 прим. 1 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) встановлено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.

Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування (частина друга ст. 58 прим. 1 ГКУ).

Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина третя ст. 58 прим. 1 ГКУ).

Підпунктом 40 п. 1 ст. 1 розд. I Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що створювач електронної печатки – юридична особа, яка створює електронну печатку.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Відповідно до абзаців першого, третього та четвертого п. 3 розд. ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки (далі – печатка), керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП чи печатки платника податку (абзац другий п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

у договорі можна передбачити умову про обов’язкове посвідчення договору та первинних документів електронною печаткою або про відсутність такої вимоги. Раді допомогти, звертайтесь ще