Заголовок тимчасово відсутній

Дійсно договір підписаний з обох сторін однією і тією ж особою є небезпечним варіантом, тому я розумію Ваші побоювання і я завжди раджу не використовувати однакових підписантів. Виникає конфлікт інтересів і можна говорити про факт, що підписант явно діє в своїх інтересах.

Порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦКУ може привести до недійсності правочину (тобто Договору).

Отже, якщо юрособа та фізособа / ФОП (він же директор такої юрособи) зберуться укласти договір, то:

1) підписувати такий договір з двох сторін одного й того ж людині не можна;

2) довірити третій особі підписання договору від імені юрособи з фізособою (ФОП) – директором можна за допомогою довіреності, але ця ситуація все ще може потрапити під ч. 3 ст. 238 ЦКУ;

3) НАЙБЕЗПЕЧНІШИЙ ВАРІАНТ – загальні збори довіряє кому-небудь (це може бути хтось із засновників або будь-яка стороння фізособа) підписати договір, а директору доручає виписати відповідне доручення;

4) якщо єдиний учасник (власник) юрособи ще й директор, то ризик визнання договору недійсним через порушення ч. 3 ст. 238 ЦКУ навіть з довіреністю і рішенням загальних зборів залишається.

Суть його в тому, що загальні збори своїм рішенням передає право на укладення договору кому-небудь, доручаючи видати для цього довіреність. У цьому випадку таку довіреність також буде підписувати директор або інший уповноважений орган відповідно до конкретного статутом (ст. 246 ЦКУ).

Однак таким чином, на нашу думку, вже не можна говорити про те, що директор діє в своїх інтересах. Адже своїм рішенням юрособа додатково підкреслює волю юрособи укласти договір.

Правда, в ситуації, коли у юридичної особи єдиний учасник (власник) ще й директор, проблема ч. 3 ст. 238 ЦКУ нікуди не дівається. Хоча директор тут постійно діє в своїх інтересах, навіть не підписуючи договір з самим собою. Раді допомогти, звертайтесь ще