Заголовок тимчасово відсутній

Не обов’язково узгоджувати уповноважених осіб у договорах.
У ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік серед обов'язкових реквізитів, які має містити первинний документ, повинен бути «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».
Поряд з цим докладніше про такий обов'язковий реквізит, як підпис, зазначено в п. 2.4 Положення № 88: «Посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».
Відповідно до п. 2.13 Положення № 88 керівник підприємства, установи затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) коштів, і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.
Відповідно до п. 2.15 Положення № 88 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (у межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряються наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна пов'язаність окремих показників.
Тобто бухгалтер перевіряє підписи тільки у межах доступної йому інформації. Тому дійсно рекомендують, порядок оформлення документів, включаючи накладні, зазначити у договорі купівлі-продажу, постачання. Водночас можна звернутися до постачальника, наприклад листом, із проханням надати інформацію про осіб, які можуть підписувати накладні.
Проте, на практиці, мало хто це робить та фіксує у договорах. Та й під час проведення перевірок податковою не стикалася із ситуацією, щоб первинку визнали недійсною, якщо такі уповноважені попередньо не узгоджені.
щодо печатки
Використання печатки, як фізичного предмета при формуванні паперових документів суб’єкта господарювання, так і його електронного аналогу при роботі з електронними документами, у тому числі договорами, бухгалтерськими документами тощо, за загальним правилом є правом, а не обов’язком.
Частиною першою ст. 58 прим. 1 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) встановлено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.
Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування (частина друга ст. 58 прим. 1 ГКУ).
Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина третя ст. 58 прим. 1 ГКУ). Раді допомогти, звертайтесь ще