Заголовок тимчасово відсутній

Звільнити такого працівника за прогул можна лише за надання пояснень його відсутності, що не вважатимуться поважною причиною відсутності. Прогул без поважних причин є підставою для звільнення працівника навіть, якщо до останнього ще не застосовувались дисциплінарні або громадські стягнення (пункт 4 статті 40 КЗпП - zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 . Прогулом прийнято вважати відсутність працівника на роботі понад 3 години безперервно або сумарно протягом одного робочого дня без повідомлення причини. Якщо працівник був відсутній на своєму робочому місці, але перебував на території підприємства, прогул як підставу для звільнення застосовувати не можна. Такий випадок кваліфікується як порушення трудової дисципліни. Алгоритм звільнення працівника через прогул наступний:

- Документально фіксуємо факт прогулу в акті, який підписують особи, що можуть підтвердити факт відсутності працівника на роботі (поза територією підприємства) понад 3 години протягом робочого дня.

- Вимагаємо від працівника письмових пояснень порушення трудової дисципліни в довільній формі в двох примірниках. Якщо працівник відмовляється давати пояснення, складаємо відповідний акт з підписами кількох осіб.

- Отримуємо згоду профспілки на звільнення працівника через прогул. Якщо на підприємстві немає профспілкового органу, або працівник не є її членом, звільнення відбувається без згоди профспілки.

- Видаємо наказ про звільнення з використанням типової форми № П-4 або складаємо його в довільній формі. Документ створюється в двох примірниках під підпис працівника.

- Вносимо відповідний запис до трудової книжки працівника.

Проте, якщо пояснень немає, а місце перебування працівника невідоме, звільнити працівника, тим більше під час війсни не можливо. Для звільнення працівника за відсутності його і звʼязку з ним за ч. 8-3 ст. 36 КЗпП zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 можна лише після 4 місяців такої відсутності. Дану підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв’язку з прогулом (пункт 4 статті 40 КЗпП). Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Вбачається, що у випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності. При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.

Раді допомогти, звертайтесь ще