Заголовок тимчасово відсутній

З п.7 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59 днем вибуття у відрядження вважається день відправлення транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника.

Отже, виїзд у відрядження та прибуття із вдрядження у суботу чи неділю, що вихіними нями за граіком роботи водія, вважаються днями відрядження. Якщо працівник вибуває у відрядження у вихідний день, то йому надається інший день відпочинку у перший робочий день, що є найближчим до вихідного (або як варіант — надається інший день відпочинку за вибором працівника та за погодженням з керівництвом). Ця норма має бути прописана у локальних документах підприємства. Вона чітко не регламентована КЗпП. Але це стосуєтьс будь-якого працівника, який, приміром, сідає на потяг у неділю і прямує до місця відрядження на понеділок.

З водієм дещо інша ситуація. У нього є специфічні складові робочого часу, визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвредженим наказом Мінтрансу від 07.06.2010 № 340 (час керування, час відпочинку, час перерви). З огляду на це водій за кермом не просто їде, він працює. Якщо працівник спеціально відряджений на роботу у вихідний день, то робота в цей день компенсується у подвійному розмірі відповідно до ст. 72 КЗпП. На мою думку робота водія за кермом у вихідний день має компенсуваися, як трудова гарантія, за ст.72 КЗпП. Раді допомогти, звертайтесь ще