Заголовок тимчасово відсутній

Є декілька варіантів вирішення такого питання: утримати із заробітної плати; простити борг, або подати позов до суду.

1. Не повернений у встановлені строки залишок суми виданої в підзвіт вважається надміру витраченою сумою, яку слід включити до загального місячного оподатковуваного доходу працівника. Із цієї суми за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) підзвітної особи за відповідний місяць варто утримати ПДФО та військовий збір. Тут важливо згадати, що утримання із зарплати для погашення виданого авансу робити можна, але тільки за умови, що співробітник не оспорює підставу й розмір утримання. У разі згоди працівника підприємству треба видати наказ про утримання із зарплати. Цей наказ треба видати протягом місяця після закінчення строку, установленого для подання звіту і повернення залишку авансу. Необхідно також пам'ятати, що при кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % місячного заробітку працівника (ст. 128 КЗпП). Якщо ж працівник не згоден з підставою та/або розміром утримань, тоді для вирішення питання підприємству доведеться звертатися до суду.

Не можна відрахувати таку заборгованість із вихідної допомоги, компенсаційних й інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП).

2. Якщо сума не велика, то роботодавець може пробачити цей борг.

Керівник підприємства письмово повідомляє працівника про анулювання (прощення) боргу. Це можна зробити в наказі про звільнення, ознайомивши з ним працівника під підпис. Якщо сума анульованого боргу перевищує 25% однієї мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (для 2023 року — 1675 грн), вона вважатиметься доходом працівника у вигляді додаткового блага (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ), який доведеться відобразити у Додатку 4 Об’єднаного звіту з ознакою доходу «126». Такий дохід фізособа повинна буде включити до річної податкової декларації, самостійно сплативши з нього ПДФО та військовий збір.

У випадку, якщо сума боргу не перевищує 25% від мін зарплати, такий дохід не оподатковується й відображається у Додатку 4 Об’єднаного звіту з ознакою доходу «127».

Якщо керівник не повідомить працівника про прощення боргу, підприємству доведеться самостійно нарахувати і сплатити до бюджету податок на цей дохід, застосовуючи натуральний коефіцієнт із п. 164.5 ПКУ.

У бухгалтерському обліку така «щедрість» відображається проводками за Дт субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» та Кт субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

3. Оскільки не повернувши кошти працівник завдає шкоди підприємству, то у Вас є право подати позов про стягнення з працівника вчасно не повернених сум авансу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 КЗпП. Раді допомогти, звертайтесь ще